На уроці з пейзажного живопису вчитель, дуже досвідчений професійний художник, оцінив моє перше завдання. Він мовчки став перед моєю картиною, підперши рукою підборіддя. “Ну, ось”, – подумала я, – “зараз він скаже, що це жахливо”.
Однак він так не сказав. Вчитель сказав, що йому сподобалася кольорова гама і відчуття відкритості. Потім він зазначив, що віддалені дерева можна було б освітлити. Бур’янам необхідні більш м’які краї. Він міг розкритикувати мою роботу відповідно до правил перспективи і кольорів, однак його критика була правдивою і доброю.
Ісус Христос, Який мав усі права викривати гріх людей, не звернувся до Десяти Заповідей, аби засудити самарянку, яку зустрів біля криниці. Він обережно вказав на її гріховний спосіб життя за допомогою кількох речень. Внаслідок цього жінка побачила, як її пошуки задоволення призвели до гріха. Ґрунтуючись на цьому усвідомленні, Ісус показав Себе єдиним джерелом вічного задоволення (Ів. 4:10-13).
У наших стосунках з Ісусом Христом ми відчуваємо поєднання благодаті та істини, використане Ним у тій ситуації (Ів. 1:17). Його благодать не дозволяє гріху розбити нас, а Його істина запобігає думці, що це неважливо.
Ви готові відкритися Ісусу, щоб Він показав вам сфери життя, які потребують виправлення? Ви хочете стати більше схожими на Нього?
