Людина − не вершина творіння, а лише звичайний біологічний вид. Принаймні так вважають у Лондонському зоопарку. В 2005 році зоопарк представив чотириденну виставку “Люди у своєму природному середовищі”. Людські “бранці” були обрані через онлайн-конкурс. Щоб допомогти відвідувачам зрозуміти людей, працівники зоопарку створили покажчик з докладним описом їхнього харчування, природного середовища і небезпек. За словами представника зоопарку, метою виставки було применшити унікальність людей. Один учасник виставки схоже погодився: “Коли дивишся на людей, як на тварин, це нагадує, що ми не особливі”.
Як це суперечить сказаному у Біблії, що Бог “дивно” нас створив “на Свій образ” (Пс. 139:14; Бут. 1:26-27).
Давид розпочав Псалом 139, прославляючи Боже глибинне знання про нього і всеохоплюючу присутність Господа (Пс. 139:1-12). Бог, як майстерний ткач, не тільки сформував складні внутрішні і зовнішні риси Давида (Пс. 139:13-14), але і зробив його живою душею, дарувавши духовне життя і здатність до близьких стосунків із Собою. Розмірковуючи над Божою працею, Давид висловлює благоговіння, подив і хвалу (в. 14).
Люди є особливими істотами. Бог створив нас унікальними і здатними до близьких стосунків із Ним. Ми, як Давид, можемо прославляти Бога, тому що ми витвори Його люблячих рук.
