Голод мене нервував. Мій наставник рекомендував пост, щоб зосередитися на Богові. Однак упродовж дня я дивувався: “Як Ісус Христос постив сорок днів?” Я щосили намагався вірити, що Святий Дух дасть мені мир, силу і терпіння. Особливо терпіння.
Якщо ми фізично спроможні, піст може навчити нас важливості духовної їжі. Господь Ісус сказав: “Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих” (Мт. 4:4). Однак, як я пізнав на власному досвіді, сам по собі піст необов’язково наближає нас до Бога!
Колись Бог через пророка Захарія сказав народу, що їхнiй піст був марним, бо він не спонукав до служіння бідним. “Чи то ви постили для Мене?” – запитує їх Господь (Зах. 7:5).
Боже запитання показало, що основною проблемою були не шлунки, а холодні серця. Продовжуючи служити собі, народ не зміг наблизитися до Божого серця. Отже, Господь закликає: “Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість. А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть” (Зах. 7:9-10).
Метою будь-якої духовної дисципліни є наближення до Господа Ісуса Христа. Уподібнюючись до Нього, ми виявлятимемо любов до тих, кого Він любить.
