Серед статуй відомих чоловіків (Нельсон Мандела, Уїнстон Черчилль, Махатма Ганді та інших) на Парламентській площі в Лондоні окремо стоїть і статуя жінки. Це Міллісент Фоссет, яка відстоювала право жінок голосувати. Увічнена у бронзі, вона тримає стяг зі словами, які промовила на честь іншої суфражистки: “Відвага одного закликає до відваги всіх”. Фоссет твердила, що відвага однієї людини підбадьорює інших, закликаючи боязкі душі діяти.
Давид, готуючись передати царство своєму сину Соломону, пояснював, яка відповідальність невдовзі ляже на його плечі. Соломон імовірно тремтів від тягаря, який лежав перед ним: направляти Ізраїль у дотриманні всіх Божих настанов, захищати довірену Богом землю та наглядати за будівництвом храму (1 Хр. 28:8-10).
Знаючи про це, Давид виразив сину слова підтримки: “Будь сильний і будь відважний… не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою” (в. 20). Справжня відвага ніколи б не виникла через уміння або впевненість Соломона. Її джерелом була надія на Божу присутність і силу. Бог сповнив Соломона відвагою, якої він потребував.
Зазнаючи труднощів, ми часто намагаємося викликати в собі сміливість або налаштувати себе на відповідний настрій. Однак тільки Бог відновлює нашу віру. Він буде з нами. І Його присутність закликає до відваги.
