Мої діти були у захваті, однак мені було тривожно. Під час відпустки ми відвідали акваріум, в якому люди могли побавитись з маленькими акулами, яких тримали в спеціальних резервуарах. Коли я запитала працівницю акваріума, чи ці створіння коли-небудь кусали за пальці, вона пояснила, що акул нещодавно нагодували, і потім глядачі дали їжу. Вони не вкусять, бо не голодні.

Отриману інформацію про бавлення з акулами можна пояснити приповісткою: “Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке – то солодке” (Пр. 27:7). Голод − відчуття внутрішньої пустоти − може ослабити нашу ясність у прийнятті рішень. Через це ми розуміємо необхідність чимось наповнюватися, навіть якщо це змушує нас поживитися за рахунок іншого.

Бог хоче для нас більшого, ніж просто жити задля задоволення власних апетитів. Він хоче, щоб ми сповнювалися любов’ю Христа, аби усі наші дії походили від дарованого Ним миру і стабільності. Постійне усвідомлення, що нас люблять безумовною любов’ю, надає нам впевненості. Це допомагає нам уважно вибирати “солодкі” речі життя: досягнення, майно і стосунки.

Справжнє задоволення приносять лише взаємини з Ісусом Христом. Зануримося ж в Його безмірну любов, щоб ми були “наповнені всякою повнотою Божою” (Еф. 3:19).