Ліз плакала від радості, коли вони разом із чоловіком отримали свідоцтво про народження і паспорт дитини, завершивши таким чином процес удочеріння. Тепер Мілена завжди буде їхньою дочкою, невід’ємною частиною їхньої родини. Розмірковуючи про юридичне оформлення документів, Ліз також подумала про “справжню зміну”, яка відбувається після нашого приєднання до родини Ісуса Христа: “Гріх та гріховна природа більше не мають права на нас”. Ставши Божими дітьми, ми на законних підставах стали повноправною частиною Божого Царства.
У часи апостола Павла, якщо римська родина всиновлювала дитину, це призводило до цілковитої зміни правового статусу дитини. Дитина позбавлялася будь-яких боргів минулого життя і отримувала всі права та привілеї нової родини. Павло хотів, аби римські віруючі також усвідомлювали свій новий статус. Вони більше не підвладні гріху та осуду, бо тепер жили “за духом” (Рим. 8:4). Усі, кого веде Святий Дух, є Божими дітьми (вв. 14-15). Коли вони стали громадянами неба, їхній правовий статус змінився.
Прийнявши дар спасіння, ми стали Божими дітьми, нащадками Його Царства, і об’єдналися з Христом. Дар жертви Ісуса позбавив нас усіх боргів. Нам більше не треба жити в страху чи в осуді.
