Багато років тому я подав заявку на посаду в християнській організації, і мені вислали перелік правил, пов’язаних із вживанням алкоголю, курінням та окремих видів розваг. У листі пояснювалося: “Від своїх співробітників ми очікуємо християнської поведінки”. Я погоджувався з цим переліком, бо з певних причин, у своїй більшості непов’язаних з вірою, я не робив ці речі, однак подумав: “Чому в них немає переліку вимог не бути зарозумілими, нечутливими, жорстокими, духовно байдужими та критичними? Жодна з цих вимог не вказана”.

Слідування за Ісусом – це не перелік правил. Це життя, яке найкраще можна описати словом “прекрасне”.

Краса цього життя відтворена в блаженствах, описаних в Євангелії від Матвія 5:3-10. Ті, у кому живе Дух Ісуса, і хто залежить від Нього, виявляють смирення і скромність. Вони глибоко співпереживають стражданням інших. Вони добрі, прагнуть до благочестя в собі та в інших. Вони милостиві до тих, хто допустився помилок. Вони незмінні у своїй любові до Ісуса, прагнуть до миру і залишають після себе спадщину миру. Вони не тримають зла на тих, хто завдав їм болю. Вони – блаженні, тобто “щасливі” в найглибшому розумінні цього слова.

Це життя привертає увагу інших людей, і його мають ті, хто приходить до Ісуса і просить у Нього це життя.