Одного спекотного й вологого серпневого дня моя дружина народила нашого другого сина. Проте він залишався без імені, бо ми ніяк не могли обрати йому ім’я. Протягом трьох днів після народження він був просто “немовлям Уїльямс”, перед тим як ми нарешті назвали його Майком.

Іноді складно обрати правильне ім’я. Однак Тому, Хто все змінив навіки, Бог обрав досконале ім’я. Через пророка Ісаю Бог закликав царя Ахаза зажадати собі “знака від Господа”, аби зміцнити його віру (Іс. 7:10-11). Хоча цар і відмовився просити ознаку, Бог все одно її дав: “Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл” (в. 14). Бог дав ім’я дитині, і вона стала знаком надії для знедолених людей. У своїй розповіді про народження Ісуса Христа євангеліст Матвій надав цьому імені нового значення (Мт. 1:23). “Еммануїлом” став Господь Ісус. Він не просто Божий представник, Він втілений Бог, Який прийшов врятувати Свій народ від відчаю гріха.

Бог дав нам знак. Цим знаком є Син. Ім’я Сину – Еммануїл, тобто з нами Бог. Це ім’я відображає Божу присутність і любов. Бог закликає прийняти Еммануїла і пізнати, що Він з нами.