У 1524 році Мартін Лютер поділився спостереженням: “У всіх торговців є одне загальне правило, їхній головний принцип: поки я отримую прибуток і задовольняю свою жадобу, мені байдуже, що з ближнім”. Понад двісті років по тому власник крамниці Джон Вулман із міста Маунт-Холлі (штат Нью-Джерсі) вирішив, що його керівним принципом у всіх справах буде посвята Христу. Він боровся за звільнення рабів, тому відмовився купувати бавовну і барвники в компаній, які використовували примусову працю. Вулман прагнув мати чисте сумління, любити ближніх і чесно вести всі свої справи.
Апостол Павло також прагнув жити “в святості й чистоті” (2 Кор. 1:12). Коли неправдиві апостоли прийшли в Коринт і намагалися зруйнувати його апостольський авторитет, він нагадав коринтянам про своє життя. Його слова та вчинки могли витримати найбільш ретельну перевірку (в. 13). Крім того, у своєму служінні він покладався на Божу силу і благодать, а не на людську мудрість (в. 12). Отже, у всіх своїх справах Павло керувався вірою в Христа.
Ми є посланцями Ісуса Христа в цьому світі. Докладаймо зусиль, щоб Добра Звістка звучала у всіх сферах нашого життя – в родині, на роботі та в усьому іншому. Лише завдяки Божій силі та Його благодаті ми зможемо по-справжньому добре служити Богу і любити ближніх.
