Коли пастор Уоррен почув, що один чоловік з його церкви покинув дружину і родину, він попросив Бога допомогти йому випадково зустрітися з цим чоловіком, аби вони могли поговорити. І Господь допоміг! Коли одного дня Уоррен прибув до ресторану, він помітив за столиком того чоловіка. “Чи знайдеться місце для ще одного голодного чоловіка?” – запитав він, підійшовши до члена церкви. Невдовзі вони вже відверто спілкувались і разом помолились.
Пастор Уоррен вчинив як справжній пастир, наслідувавши приклад Бога, Який сказав через пророка Єзекіїля, що турбуватиметься про Свою отару. Бог пообіцяв знайти Своїх розпорошених овець, врятувати їх і знову зібрати разом (Єз. 34:12-13). Він пастиме їх на пасовищі доброму: “загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев’яжу, а хвору зміцню” (вв. 14-16). У кожному з цих образів ми бачимо прояв Божої любові до Його народу. Пророцтво Єзекіїля відображає вічне серце Бога і Пастиря, Який одного дня виявить Себе в Особі Ісуса.
Якими б не були наші обставини, Бог торкається кожного з нас, прагнучи врятувати і прихистити на добрих пасовищах. Він хоче, аби ми йшли за Ним, за Добрим Пастирем, Який кладе життя за Своїх овечок (див. Ів. 10:14-15).
