Одного разу моя колега розповіла, як її молитовне життя покращилось завдяки нашому менеджеру. Я була вражена, думаючи, що, можливо, наш непростий керівник поділився з нею якимись духовними істинами і вплинув на те, як вона молиться. Втім я помилилась. Моя подруга продовжила пояснювати: “Кожного разу, як я бачу, що він наближається, я починаю молитись”. Її молитовне життя покращилося, бо вона більше молилася перед кожною розмовою з ним. Вона знала, що потребує Божої допомоги в складних робочих стосунках з керівником, і тому почала більше звертатися до Господа.

Я і собі перейняла звичай моєї колеги молитись у важкі часи та під час спілкування. Це також біблійна практика, про яку сказано в 1-му Посланні до солунян, де апостол Павло нагадує християнам: “Безперестанку моліться! Подяку складайте за все” (1 Сол. 5:17-18). У будь-яких обставинах молитва завжди є найкращою практикою. Вона підтримує наш зв’язок із Богом і закликає Його Дух направляти нас (Гал. 5:16). Це допомагає нам жити в мирі один із одним (1 Сол. 5:13), навіть у разі конфліктної ситуації.

Завдяки Божій допомозі ми можемо радіти в Ньому, молитись про все і часто дякувати. Все це допоможе нам жити в ще більшій гармонії з братами та сестрами в Ісусі.