Моя перша короткострокова місіонерська поїздка була в джунглі Амазонки в Бразилії, де я допомагала будувати церкву на березі річки. Одного дня ми відвідали будинок у цій місцевості, де був фільтр для води. Коли господар налив каламутну колодязну воду у верхню частину приладу, за лічені хвилини всі домішки були видалені: з’явилася чиста, прозора питна вода. Прямо там, у вітальні цього чоловіка, я побачила образ того, що означає бути очищеними Христом.

Коли ми вперше приходимо до Ісуса зі своєю провиною та соромом, просимо Його простити нас і приймаємо Його як свого Спасителя, Він очищає нас від наших гріхів і робить новими. Ми очищаємось так само, як каламутна вода перетворилася на чисту питну воду. Як же радісно усвідомлювати, що завдяки жертві Ісуса Христа ми перебуваємо в належному стані перед Богом (2 Кор. 5:21), і Бог видаляє наші гріхи настільки далеко, “як далекий від заходу схід” (Пс. 102:12).

Водночас апостол Іван нагадує, що це не означає, що ми більше ніколи не будемо грішити. Якщо ми згрішимо, то можемо бути впевнені в дієвості “водяного фільтра” та втішатися, знаючи: “коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Ів. 1:9).

Отож, живімо зі впевненістю, знаючи, що ми постійно очищаємося Христом.