Хоча нейробіологія досягла значного прогресу в розумінні того, як працює мозок, вчені визнають, що вони все ще перебувають на ранніх стадіях його вивчення. Вони розуміють архітектуру мозку, деякі аспекти його функціонування та ділянки, які реагують на навколишнє середовище, активують наші органи чуття, генерують рухи та стримують емоції. Але вони все ще не можуть з’ясувати, як усі ці взаємодії впливають на поведінку, сприйняття та пам’ять. Людина – неймовірно складний, створений Богом шедевр – і досі залишається загадкою.
Давид визнавав чудеса людського тіла. Використовуючи образну мову, він прославляв Божу силу, проявлену в суверенному контролі над усім природним процесом його формування “в утробі матері” (Пс. 138:13). “Я дивно утворений! Дивні діла Твої” (в. 14). Стародавні люди вважали розвиток дитини в материнському лоні великою таємницею (див. Екл. 11:5). Навіть маючи обмежені знання про надзвичайну складність людського тіла, Давид все одно перебував у трепеті та подиві перед дивовижною Божою працею (Пс. 138:17-18).
Дивовижна і чудова складність людського тіла відображає силу і суверенність великого Бога. Нашою єдиною відповіддю може бути хвала, благоговіння та здивування!
