Англійські фабрики вікторіанської епохи були похмурими місцями з високим рівнем смертності. “Як робітник може плекати якісь ідеали, – питав Джордж Кедбері, – якщо його домом є нетрі?” Тому він вирішив побудувати для свого зростаючого шоколадного бізнесу фабрику нового типу, яка приносила користь його робітникам.

Результатом стало місце під назвою Борневіль – селище з більш ніж трьохсот будинків зі спортивними полями, дитячими майданчиками, школами та церквами для працівників компанії та їхніх родин. Їм платили гарну зарплату і надавали медичну допомогу, і все це завдяки вірі Кедбері в Христа.

Господь Ісус вчить нас молитись про те, аби Божа воля виконувалась “як на небі, так і на землі” (Мт. 6:10). Ця молитва може допомогти нам уявити, як це зробила компанія Кедбері, якими будуть наші робочі місця під Божим правлінням, де ми заробляємо “хліб наш насущний” і прощаємо нашим “винуватцям” (вв. 11-12). Для працівників це означає працювати “від душі, немов Господеві” (Кол. 3:23). Для роботодавців це означає виявляти до робітників “справедливість та рівність” (Кол. 4:1). Незалежно від нашої ролі, оплачуваної чи волонтерської, це означає дбати про добробут тих, з ким ми служимо.

Отже, уявімо, наскільки все б могло бути інакшим, якби Бог керував нашими містами та робочими місцями. Бо коли Він присутній серед людей, вони процвітають.