Під час Другої світової війни санінструктор Лінн Вестон зійшов на берег разом з морськими піхотинцями, які штурмували захоплені ворогом острови. Були жахливі втрати. Та Лінн робив усе можливе, аби підготувати поранених бійців для подальшої евакуації. Одного разу його підрозділ натрапив на ворожого солдата з важким пораненням у живіт. Його не можна було навіть напоїти водою. Але щоб зберегти життя, Вестон увів йому внутрішньовенно плазму.

“Прибережи плазму для наших хлопців!” – крикнув один із піхотинців. Однак Вестон проігнорував його заклик. Він знав, що зробив би Ісус: “Любіть ворогів своїх” (Мт. 5:44).

Ісус зробив набагато більше, ніж просто промовив ці слова; Він їх виконував. Коли ворожий натовп схопив Його та привів до первосвященика, “люди, які ув’язнили Ісуса, знущалися з Нього та били” (Лк. 22:63). Знущання над Ним тривало увесь час, поки Він перебував на фальшивому судилищі і зрештою був страчений. Однак Ісус не просто витримав це. Коли римські воїни розпинали Його, Він молився за прощення для них (Лк. 23:34).

Можливо, у нас немає ворогів, які намагаються нас вбити. Втім кожен знає, що таке терпіти насмішки і презирство. Наша природна реакція – відповісти гнівом. Однак Ісус сказав: “Моліться за тих, хто вас переслідує” (Мт. 5:44).

Отож, виявляймо любов і доброту навіть до наших ворогів.