Коли Хізер прийшла додому до Тіма, щоб доставити йому їжу, він попросив її допомогти розв’язати вузол на пакеті з їжею. Кілька років тому Тім переніс інсульт і більше не міг самостійно розв’язувати вузли. Хізер з радістю допомогла йому. Протягом решти дня вона часто подумки поверталася до Тіма і вирішила зібрати для нього посилку. Коли пізніше Тім знайшов гаряче какао, червону ковдру та підбадьорливу записку, яку вона залишила біля його дверей, він був зворушений до сліз.
Посилка Хізер стала набагато важливішою, ніж вона спочатку очікувала. Те ж саме сталося, коли Єссей послав свого молодшого сина Давида принести їжу його братам. У той час ізраїльтяни “вставилися до бою проти филистимлян” (1 Сам. 17:2). Коли Давид прибув з їжею на місце, він дізнався, що Ґоліят своїми щоденними насмішками вселяв страх у Божий народ (вв. 8-10, 16, 24). Давида розгнівало те, що Ґоліят кинув виклик “полкам Живого Бога” (в. 26). Тому він сказав царю Саулу: “Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином” (в. 32).
Бог іноді використовує обставини нашого повсякденного життя, аби помістити нас там, де Він хоче нас використати. Тримаймо очі (і серця) відкритими, щоб побачити, де і як Господь хоче, аби ми комусь послужили.
