Троє відомих людей з кардинально різними світоглядами померли 22 листопада 1963 року: президент США Джон Кеннеді, філософ і письменник Олдос Хакслі та християнський апологет Клайв Льюїс. Хакслі, агностик, все ж захоплювався східною містикою. Кеннеді, хоч і був римо-католиком, дотримувався гуманістичної філософії. А Льюїс – колишній атеїст, став щирим християнином. Смерть не звертає увагу на особистості, тому троє відомих людей зустрілися зі смертю в один і той самий день.

Біблія говорить, що смерть увійшла в людський світ, коли Адам і Єва виявили непослух у Едемському саду (Бут. 3). Це сумна реальність, яка наклала відбиток на всю історію людства. Смерть – це великий зрівнювач або, як сказала одна людина, призначення, якого ніхто не може уникнути. Саме про це йде мова в Посланні до євреїв, де ми читаємо: “Людям призначено вмерти один раз, потім же суд” (Євр. 9:27).

То де ж ми знаходимо надію стосовно нашої власної зустрічі зі смертю і тим, що за нею слідує? У Христі. В Посланні до римлян 6:23 чудово відображена ця істина: “Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім”. Як цей Божий дар став доступним? Ісус, Син Божий, помер, щоб знищити смерть, і воскрес, щоб дарувати нам вічне життя (2 Тим. 1:10).