У 2015 році місцеві служіння в штаті Колорадо об’єдналися для спільної справи, і так народилась організація “Я люблю тебе, Колорадо-Спрінз”. Щоосені, під час заходу під назвою “Служіння місту”, організація відправляє віруючих на служіння громаді.
Декілька років тому мене і моїх дітей під час цього заходу направили в початкову школу в центрі міста. Ми прибирали. Виривали бур’яни. А ще ми працювали над мистецьким проєктом: протягували кольорову пластикову стрічку через огорожу, аби вона нагадувала гори. Все просто, але напрочуд красиво.
Щоразу, коли я проїжджаю повз ту школу, наш скромний арт-проєкт нагадує мені про 29-й розділ Книги пророка Єремії. Бог звелів Своєму народу оселитись і служити місту, в якому вони опинились. Він наказав це, незважаючи на те, що вони перебували у вигнанні і не хотіли бути там.
“І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій” (в. 7). Слово “спокій” тут є єврейським словом “шалом”. Воно охоплює ідею цілісності та процвітання, що може принести лише Божа доброта та Його викуплення.
Дивовижно, але Бог запрошує кожного з нас бути Його “агентами шалому”, бути там, де ми є. Ми покликані творити красу і практикувати спокуту простими, конкретними способами в тих місцях, куди Він нас помістив.
