Наші автори

Переглянути усе
Adam Holz

Адам Хольц

Адам Хольц − старший редактор-кореспондент сайта “Focus on the Family” (“Сім’я у фокусі”). Крім цього він працює помічником редактора журналу “Discipleship” (“Учнівство”), а також пише матеріали для біблійних уроків “Beating Busyness” (“Повна залученість”). Адам одружений на Дженніфер, служебниці пресвітеріанської церкви. У них троє дітей, які люблять плавання, гімнастику, театр, грати на піаніно і питати тата, що на десерт. У вільний час Адам захоплюється грою на електрогітарі.

Статті Адам Хольц

Затримки неминучі

“Що за жарт?” Я і так запізнювався, але табло сповіщало, що ведуться дорожні роботи. Рух уповільнювався. Я аж розсміявся: очікував, що все відбудеться згідно з моїм ідеальним графіком, але не врахував ремонтних робіт на дорозі.

Куди дивишся?

Що визначає ваш життєвий напрямок? Відповідь на це питання я почув колись в доволі незвичному місці − на курсах водіння мотоциклом. Ми з друзями хотіли навчитися їздити на мотоциклі, тому записалися на відповідні курси. Одним із аспектів навчання було те, що можна назвати зосередженістю на цілі.

Стратегія

Моя улюблена футбольна команда щойно програла восьму гру поспіль. З кожним програшем все важче вірити, що вона зможе врятувати цей сезон. Щотижня тренер робить перестановки, але це не призводить до виграшів. В розмовах зі своїми колегами я інколи жартую, що просте очікування іншого результату не гарантує змін. “Надія – це не стратегія”, – саркастично кажу я.

Татко у дантиста

Я не очікував у кабінеті дантиста отримати якихось глибоких уроків про серце Небесного Отця, але все-таки отримав один. Я був там разом зі своїм десятирічним сином. В нього вже почав лізти під молочним зубом постійний зуб, але молочний ніяк не хотів випадати. Отже, прийшов час його видалити. Іншого шляху не було.

Колючка

Колючка вп’ялася у мій вказівний палець так, що пішла кров. Я скрикнув від болю і зі стоном, інстинктивно, відсмикнув руку. Але я мав очікувати на це. Спроби обрізати колючий кущ без садових рукавиць – це найшвидший спосіб поранитись.

Отець, що співає

До того, як у нас із дружиною з’явилися діти, ніхто не казав нам про важливість співу для малюків. Щовечора ми з дружиною по черзі заколихували наших дітлахів з молитвою, щоб вони скоріше заснули. Я витратив сотні годин, відчайдушно наспівуючи колискові з надією прискорити процес. Але коли я так щоночі присипляв своїх дітей, стало відбуватись дещо дивне: мої узи любові й радість батьківства збільшились у такій мірі, що я навіть і не мріяв.

Божий шлях

“Ми йдемо сюди”, – сказав я в черговий раз своєму синові й торкнувся його плеча, спрямовуючи крізь натовп за його мамою та сестрами у парку розваг, який ми відвідали всією сім’єю. Ці слова я змушений був говорити ще частіше, коли надворі почало вечоріти. Малий втомився і дедалі ставав усе більш неуважним. “Чому він не може просто йти за мною” , – дивувався я.

Завершено чи ще в процесі?

Люблю, коли роботу закінчено. Серед моїх обов’язків є й така робота, що змінює щомісяця свій статус “у процесі” на статус “завершено”. Я із задоволенням натискаю кнопку “завершено”. Але коли минулого місяця робив це, то подумав: “Ех... якби так легко було долати важкі моменти у моїй вірі!” Мені інколи здається, що християнське життя – то завжди процес без завершення.

Усмiшка касира

Не можна сказати, що я дуже люблю ходити до продуктового магазину. Це одна з тих рутинних справ, що я просто маю робити. Але, як це не дивно, мені стало приємно очікувати один із моментів цієї буденної справи: стояти в черзі до каси, де працює Фред. Розумієте, цей чоловік перетворює перебування біля каси у справжнє шоу. Він працює неймовірно швидко і на його обличчі завжди сяє велика усмішка. Він навіть підтанцьовує, а інколи щось наспівує, коли акробатичними рухами жбурляє у поліетиленовий пакет продукти (ті, що не б’ються, звичайно). Видно, що Фреду подобається робота, яка вважається однією з найнудніших. На якусь мить його оптимізм осяює життя людей, що стоять у черзі біля його каси.

Оси та змії

Деякі проблеми може вирішити тільки батько. Наприклад, нещодавно мої діти виявили осине гніздо у великій щілині на ганку. Отже, озброївшись спреєм від комах, я ринувся у бій. Оси жалили мене. П’ять разів. Але нехай краще мене, ніж мою дружину чи моїх дітей. Зрештою, дбати про добробут своєї сім’ї – це один із найважливіших обов’язків чоловіка та батька. Мої діти стикнулися з проблемою і звернулися до мене для її вирішення. Вони довірили мені свою безпеку, і я мав вберегти їх від того, що їх так лякало.