Родина зібралася біля ліжка Домініка Бухура, знавця граматики сімнадцятого століття, який помирав. Зробивши останній подих, він, за переказами, промовив: “Я ось-ось помру або вже помираю; будь-який вираз буде правильним”. Кому на смертному одрі може бути діло до граматики? Тільки тому, хто присвятив граматиці все своє життя.
Досягаючи похилого віку, ми вже значною мірою визначилися зі своїми шляхами. У нас було ціле життя, щоб наш вибір ствердився у звичках, які згодом перетворюються на характер – добрий або поганий. Ми є тими, ким вирішили стати.
Легше розвивати благочестиві звички, поки наш характер молодий та гнучкий. Апостол Петро закликає: “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов” (2 Петр. 1:5-7). Практикуйте ці чесноти, і тоді “щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа” (в. 11).
Які риси з цього списку є найбільш характерними для вас? Над якими все ще потрібно попрацювати? Попросіть Господа змінити вас і наділити силою. Це може бути повільна й важка подорож, однак Ісус “спеціалізується” на тому, щоб дати саме те, що нам потрібно. Попросіть Його змінити ваш характер, щоб вам все більше бути схожими на Нього.
