Минулого місяця у нашому районі закрився фітнес-клуб, який я вже відвідував багато років, тож я був змушений шукати новий спортзал. В колишньому спортзалі була тепла, дружня атмосфера. Там керівники любили спілкуватися, а не лише займатися спортом. У новому ж спортзалі панує доволі жорстка атмосфера. Туди приходять дуже серйозні чоловіки та жінки, що з усіх сил працюють над своїм тілом, над своєю фізичною формою. Я спостерігаю за тим, як багато вони напружуються, як важко працюють. Їхні тіла виглядають міцними, але мені цікаво, чи зміцняють вони свої серця благодаттю?

Наше фізичне серце – це м’язи, що качають кров і дозволяють функціонувати іншим м’язам. Це добра річ, коли ми працюємо і приводимо в тонус свої м’язи, але значно важливіше, коли міцне наше серце.

Це ж стосується і духовного нашого серця. Ми зміцняємо його й “тримаємо в тонусі”, коли через істини Божого Слова приймаємо Божу ласку, благодать. Пильнування нашого серця, його зміцнення має бути в нашому житті пріоритетом, знаходитись на першому місці.

Саме про це пише апостол Павло: “Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочесті. Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього” (1 Тим. 4:7-8).