Військова команда “на місці кроком руш” означає, що підрозділ має марширувати, нікуди не рухаючись. Це є активна пауза в руханні вперед, коли солдати розумово готуються до наступної команди і чекають на неї.

У повсякденному житті ми часто використовуємо подібну фразу – “тупцювати на місці”, – що означає даремні або непотрібні зусилля, які не призводять до якихось результатів. Таке тупцювання викликає відчуття зайвого гаяння часу.

На відміну від цього, поняття “чекання” в Біблії означає “дивитись вперед з палкою надією і великим очікуванням”. Давид, який часто стикався з багатьма труднощами, писав: “Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене! Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється” (Пс. 24:2-3).

Часто ми змушені чекати і нічого з цим не можемо вдіяти – чекати медичного діагнозу, результату співбесіди у відділі кадрів, повернення коханої людини. Але від нас залежить, як саме ми будемо чекати. Замість того, щоб зовсім зупинитись через страх або апатію, ліпше буде марширувати на місці, активно чекаючи на Божі наступні команди.

“Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!” (Пс. 24:4-5).