Коли економіка Південної Кароліни зазнала спаду, пастор Боб Джонсон побачив у цьому не лише проблему, але й потенційні можливості. Тож, він записався на зустріч із мером і запитав його: “Що наша церква може зробити, щоб допомогти вам?” Мер був здивований. Зазвичай люди приходили до нього просити помочі, але тут служитель прийшов не з проханням, а щоб запропонувати допомогу від цілої общини.
Мер разом із пастором склали план, як вирішити кілька найбільш насущних проблем. Лише в їхньому окрузі понад 20 000 людей похилого віку протягом всього року залишались самотніми – ніхто не відвідав їх. Сотні дітей потребували прийомних батьків. Багато школярів потребували допомоги у навчанні. Деякі з цих проблем можна було вирішити без фінансових витрат, але вони вимагали інвестування часу. Саме це й могла дати помісна церква.
Ісус розповідав Своїм учням, що настане день, коли Він скаже Своїм вірним послідовникам: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам” (Мт. 25:34). Ісус далі вказав, що Його вірні послідовники будуть здивовані нагородою. І тоді Він пояснить їм: “Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили” (Мт. 25:40).
Праця Божого царства звершується тоді, коли ми виявляємо щиру любов, щедро жертвуючи своїм часом.
