Наскільки ти цінний?
Зберігся переказ про те, що у 75 році до Різдва Христова корсари викрали з метою викупу одного молодого римського аристократа. То був Юлій Цезар. Коли ж пірати затребували викуп у 20 талантів срібла (приблизно 600 000 доларів сьогодні), то Цезар розсміявся і сказав, що вони, очевидно, не знають, хто він такий. Цезар наполіг на тому, щоб викуп складав аж 50 талантів. Чому? Тому що вважав себе більш вартим, ніж 20 талантів.
Я багатий!
Можливо, ви коли-небудь бачили рекламу, в якій чоловік відкриває на дзвінок двері, і хтось вручає йому чек на величезну суму грошей. Потім приголомшений щасливчик починає кричати, стрибати й обіймати кожного зустрічного. “Я виграв! – кричить він. – Я багатий! Навіть не можу в це повірити! Всі мої фінансові проблеми вирішені!”
Красота людини
Уявіть собі двох дівчат-підлітків. Перша пашить здоров’ям, а друга ніколи не знала, що таке можливість самостійно пересуватись. У своїй інвалідній колясці вона (друга дівчинка) не лише стикається зі звични- ми емоційними проблемами, але й страждає від постійного болю, потерпає від різних труднощів.
Червоне перо
Кілька років тому я натрапив на одне невеличке описання ловіння риби, автором якого був грецький письменник і філософ Клавдій Еліан, що жив ще у другому столітті до Різдва Христова.
Функція «зупинити»
З вами коли-небудь бувало таке, що ви відправили електронне повідомлення і відразу ж зрозуміли, що послали його помилково не тій людині, або ваше повідомлення містить грубі, образливі слова? О, якби можна було натиснути клавішу й зупинити цей лист! Можу вас обрадувати – така можливість тепер є. Деякі компанії пропонують функцію, що дає можливість зупинити повідомлення після його відправлення протягом короткого проміжку часу. Зрештою, наші повідомлення чимось нагадують сказане слово, що вже не повернеш. Але не треба ставитись до цієї функції як до панацеї. Краще нехай вона нагадує нам про надзвичайну важливість пильнування язика.
Найкраще багатство
Скільки це – “достатньо”? Це просте питання особливо актуальне в день, коли люди багатьох розвинених країн як ніколи займаються шопінгом. Я маю на увазі Чорну П’ятницю – день після святкування Дня Подяки, коли багато магазинів відкриваються ще зранку і пропонують великі знижки. Чорна П’ятниця давно перетнула кордон США і розповсюдилась по багатьох інших країнах світу. Деякі покупці мають обмежені фінансові можливості, тому намагаються купити щось по ціні, що їх влаштовує. Але більшість, на жаль, мотивуються жадібністю.
Гра в подяку
Щоосені ми влаштовуємо в університеті розкішний банкет. Наші студенти дуже люблять цю подію! Минулого року група студентів грала за своїм столиком в одну цікаву гру. Кожен мав швидко – максимум за три секунди – назвати те, за що він вдячний. Але не можна було повторювати те, що вже сказали інші. Хто довго пригадував, той вибував із гри.
Слава й смирення
На багатьох людей слава має занадто сильний вплив. Ми або самі прагнемо слави, або нас цікавить кожна деталь в житті тих, хто цю славу вже мають. Мільйони людей читають про “зірок”, проглядають нічні шоу, пишуть в Інтернеті своїм кумирам.
Ностальгія за майбутнім
Якось моя дружина зайшла до кімнати й побачила, що я відкрив дверцята великого годинника мого дідуся й ткнувся носом всередину. “Що ти робиш?” – запитала вона. “Годинник пахне домівкою моїх батьків, – смиренно відказав я, закриваючи дверцята. – Можна сказати, що я побував хвилинку вдома”.
А ти несеш людям любов?
Емілі слухала в колі друзів розповіді про те, як вони зі своїми родинами святкують День Подяки. “Ми ходимо по кімнаті, і кожен розповідає, за що саме він вдячний Богу”, – сказав Гарі. Інший друг на ім’я Ренді вказав на спільну молитву й чудові страви. Він згадав той час, коли ще був живий його татко. “Хоча в нього було слабоумство, його молитви подяки завжди були зрозумілими, – сказав він. – А ще ми співаємо всією родиною. Моя бабуся співає й співає – не зупинити”. Емілі думала про свою сім’ю, і їй ставало все сумніше й прикріше. “А у нас така традиція: їсти індика, дивитись телевізор – і жодного слова про Бога; ніякої подяки!” – поскаржилась вона.
Жертовна віра
Я сиджу у садку нашої домівки, і до мене доносяться звуки хвали й поклоніння. Повітря сповнене звуків Фарсі – однієї з іранських мов. Наша церква в Лондоні – це динамічна іранська община. Нам буває навіть соромно за себе, коли ми бачимо палку віру цих віруючих, їхню щиру любов до Христа. Або коли чуємо розповіді про жорсткі переслідування – наприклад, про мученицьку смерть брата старшого пастора однієї з церков в Ірані. Ці вірні християни йдуть по слідах Стефана, першого християнського мученика.
Нічне небо
Знервований проблемами вдома та на роботі, Мет вирішив прогулятись. Його вабило весняне вечірнє повітря. Незабаром безкрає небо почало змінювати синій колір на темний. Над болотом неподалік згустився туман. Замиготіли зірки на небі, сповіщаючи про прихід повного місяця на сході. Для Мета ці хвилини були сповнені великого духовного значення. “Там Бог, – подумав він. – І все в Його руці” .
Любов без меж
Це сталося в 1990 році у Китаї. Місіонери опинились у пастці в домі Тай Юан Фу, бо натовп ззовні вимагав їхньої смерті. Нарешті вони вирішили, що єдиний шанс врятуватись – спробувати прорватись крізь юрбу. Місіонери ринули у натовп і, здавалося, змогли уникнути неминучої смерті. Але Едіт Комбс побачила, що двом китайським студенткам не вдалося вирватись із натовпу. І вона знову кинулась в юрбу розлючених людей. Їй вдалося врятувати одну студентку. Але коли вона спробувала врятувати іншу студентку, її вбили.
Фасад нашого життя
Керрі докладала багато зусиль, щоб інші люди були у захваті. Вона намагалась більшість часу посміхатися, щоб оточуючі хвалили її за позитивне ставлення до життя. Чимало людей підтримували такий імідж, бо бачили, що Керрі приносить церкві реальну користь. Але у хвилини максимальної чесності самої з собою вона інколи каже: “Я люблю Господа, але в деяких випадках мені здається, що моє життя – то лише фасад”. Насправді, більшість її старань створювати позитивне враження є результатом внутрішньої невпевненості.
Дванадцятий гравець
На стадіоні Техаського університету можна побачити величезний напис: “Місце для дванадцятого”. Хоча на полі дозволяється грати лише одинадцятьом гравцям, існує “дванадцятий гравець” – тисячі студентів, що протягом всього матчу стоячи підтримують свою команду. Ця традиція має початок ще з 1922 року, коли один тренер попросив якогось студента зі стадіону бути готовим замінити травмованого гравця. І хоча цей студент так і не вийшов на поле, його присутність надихала гравців команди.