Щоосені ми влаштовуємо в університеті розкішний банкет. Наші студенти дуже люблять цю подію! Минулого року група студентів грала за своїм столиком в одну цікаву гру. Кожен мав швидко – максимум за три секунди – назвати те, за що він вдячний. Але не можна було повторювати те, що вже сказали інші. Хто довго пригадував, той вибував із гри.

У студентів є багато причин для ремствування – тести, правила, “останні терміни” здачі робіт і ціла купа інших речей, що роблять життя важким. Але ці студенти вирішили бути вдячними. І я впевнений, що після такої гри вони почувались набагато краще, ніж якщо б почали на щось скаржитись.

У житті є багато речей, що викликають бажання ремствувати. Але якщо будемо уважнішими, то знайдемо ще більше приводів для вдячності. Коли апостол Павло описує нове життя у Христі, то “вдячність” – єдиний термін, який він вживає в цьому уривку не один раз (Кол. 3:12-17). Насправді, це слово використовується тричі. “І вдячними будьте!” – закликає апостол в Колосян 3:15. Далі: “Вдячно співайте у ваших серцях” (Кол. 3:16). І нарешті: “Дякуючи через Нього Богові” (Кол. 3:17). Такі настанови апостола Павла викликають ще більший подив, коли розумієш, що він писав це у в’язниці! Давайте сьогодні приймемо рішення бути вдячними Богу.