Місяць: Жовтень 2016

Ніколи не скінчиться

Коли я запитав одну свою знайому, що мала незабаром вийти на пенсію, чим саме лякає наступний етап її життя, вона сказала: “Хочу мати впевненість, що в мене не скінчаться гроші”. Наступного дня я розмовляв зі своїм фінансовим консультантом, і той дав мені кілька порад, як уникнути матеріальної кризи. Справді, всі ми бажаємо якоїсь впевненості, що матимемо все необхідне для забезпечення решти свого життя.

Чути голос Божий

Я почувалась наче під водою. Через алергію та застуду звуки доходили до мене приглушені, невиразні. Багато тижнів я не могла нормально чути. Такий неприємний стан показав мені, як мало я цінувала цей Божий дар – чути.

Молитви пацієнта

В некролозі про жителя нашого міста Алана Наннінга було написано, що це був “найбільш посвячений свідок Христа”. Після переліку інформації про його родину, працю і служіння стаття повідомляла про важку хворобу, якою Алан Наннінг хворів протягом останніх десяти років. Історія закінчувалась наступним свідченням: “Він часто лежав у лікарнях і отримав почесне прізвисько «пацієнт, що молиться», – тому що постійно молився за інших хворих. Це була людина, що в часи власних страждань знаходила сили молитись за інших страждальців – і разом з ними”.

Вчимося рахувати

Мій син наразі вчиться рахувати від одного до десяти. Він рахує все, що бачить, – від іграшок до дерев. Він рахує навіть ті речі, на які я зазвичай не звертаю уваги. Наприклад: квіти на шляху до школи або кількість пальців на моїй нозі.

Крок за кроком

Тридцять третій розділ книги Числа містить довгий список місць, що їх проходив Ізраїль на своєму шляху з єгипетського Рамсесу до моавитських рівнин. Через це ми інколи можемо читати його поверхово, не розважаючи. Але цей текст напевно є дуже важливим, бо лише він у Книзі Числа починається зі слів: “За Господнім наказом” (Чис. 33:2).

Полагодження сердець

Не так давно я зайшов до однієї швачки, щоб перешити деякий одяг. Коли я увійшов до майстерні, мене приємно вразило те, що я побачив на стіні. Там був напис: “Ми можемо полагодити ваш одяг, але лише Бог може полагодити ваше серце”. Поруч висіла картина із зображенням Марії Магдалини, що гірко плакала (Христос ось-ось мав явитись їй). І потім знову напис: “Потребуєш молитви? Давай помолимось за тебе”.

Саме цей дар

Багато років тому я написав есе про свою колекцію палиць, посохів та ціпків. Я думав тоді, що, можливо, прийде час, коли я “доросту” до того, щоб ними користуватись. І дійсно, цей день настав. Цілий комплекс проблем зі спиною та периферична невропатія призвели до того, що я змушений тепер штовхати перед собою триколісний ходок. Я не можу ходити на прогулянки, не можу рибалити – не можу робити багато речей, що приносили мені колись велику насолоду та радість.

Зміни та свобода вибору

Коли мій син отримав у подарунок маленького робота, то бавився тим, що програмував його на виконання різних простих дій. Він “змушував” робота ходити вперед, зупинятись, йти назад. Іграшка навіть могла вимовляти запрограмовані фрази. Робот робив точно все те, що мій син наказував йому робити. Він не мав вибору.

Я з тобою

Проходячи стажування в редакції християнського журналу, я написав історію про навернення до Христа людини, в житті якої стались драматичні зміни. А через кілька днів, як вийшов тираж цього журналу, я отримав телефонний дзвінок з погрозами: “Стережись, Дармані. Ми слідкуємо за тобою! Твоє життя буде у небезпеці, якщо писатимеш в цій країні такі статті”.

Наші брати й сестри

Коли економіка Південної Кароліни зазнала спаду, пастор Боб Джонсон побачив у цьому не лише проблему, але й потенційні можливості. Тож, він записався на зустріч із мером і запитав його: “Що наша церква може зробити, щоб допомогти вам?” Мер був здивований. Зазвичай люди приходили до нього просити помочі, але тут служитель прийшов не з проханням, а щоб запропонувати допомогу від цілої общини.

Незмінна любов

Нещодавно моя подорож літаком закінчилась доволі жорсткою посадкою. Нас жбурляло на злітно-посадковій смузі вправо-вліво. Деякі з пасажирів помітно нервували. Але напруження відразу ж зникло, коли дві маленькі дівчинки позаду мене почали бавитись і голосно викрикувати: “Чудово! Давай ще раз!”

Ваша подорож

Я ріс у шалені 60-ті роки і був байдужий до релігії. Змалечку ходив до церкви, але не мав справжньої віри аж до двадцяти з гаком років. Потім потрапив у жахливу аварію. З тих пір все своє доросле життя я розповідаю іншим про Ісуса та Його любов до нас. Такою є моя життєва подорож.

Пустельник пустелі

“Пустельник пустелі” – це автобіографічний твір Едварда Еббі, в якому йдеться про ті роки, коли він працював доглядачем парку, що тепер називається Національним Парком Арки (штат Юта). Цю книгу варто прочитати хоча б заради блискучої мови Еббі, яскравих описань південного заходу США.

Від щирого серця

У багатьох культурах гучний плач, лемент та роздирання одягу – то звичний спосіб вираження особистого смутку або національної трагедії. А для ізраїльського народу подібний зовнішній прояв горя був також вираженням глибокої скорботи й покаяння через гріх та відступництво від Бога.

Що казати в молитві

Джої розпочала дитячу програму з молитви. Потім заспівала з дітьми пісню. Познайомивши дітей з новим вчителем Аароном, вона знову помолилась. В цей час шестирічний Еммануїл почав нервово соватись на своєму стільці. Потім Аарон помолився перед уроком. І завершив свій урок молитвою. В Еммануїла увірвався терпець: “Це вже четверта молитва! Я не можу так довго сидіти на одному місці!”