Наші автори

Переглянути усе
Lawrence Darmani

Лоренс Дармані

Лоренс Дармані – автор романів і видавник з Гани. Його перший роман “Дитя Скорботи” отримав приз Співдружності як найкраща книга Африки. Лоренс також працює редактором журналу “Крок” і є виконавчим директором видавництва “Степ Паблішерс”. Одружений. Живе зі своєю сім’єю в Аккрі. Лоренсу подобається церковне життя. Він також є волонтером в різних християнських служіннях, заходах. Лоренс свідчить, що черпає ідеї “з власного досвіду, читання, свідоцтв інших людей і через споглядання навколишнього світу”.

Статті Лоренс Дармані

Будуйте мости

У нашому районі будинки огороджені високими бетонними стінами. Більшість із них ще й оснащені зверху колючим дротом під напругою. Чому? Щоб злодіям не кортіло лізти.

Він знає все

Чи знав Бог, що відбувалося зі мною, коли я повертався вночі до свого селища після подорожі за сто миль? У мене була висока температура і страшенно боліла голова. “Господи, я знаю, що Ти зі мною, – молився я, – але моя голова просто розколюється!”

Звільнені

В дитинстві я жив у селі, і мене дуже забавляла й дивувала одна річ. Коли я ловив курку, тримав її кілька секунд, притиснувши до землі, а потім відпускав, вона не відразу тікала. Їй здавалося, що вона все ще у пастці – що я все ще тримаю її, – тому залишалась ще деякий час на місці.

Прославлення Божої доброти

Одного разу хтось у нашій групі з вивчення Біблії запропонував: “Давайте самі напишемо псалми!” Спочатку деякі почали протестувати – мовляв, не мають хисту для цього, – але після деякого підбадьорення погодились. Кожен із нас склав зворушливий вірш, в якому йшлося про Божу працю в нашому житті. Божий захист, турбота, а також випробування – навіть біль та сльози – стали джерелом неймовірних текстів для пісень. Подібно Псалму 136, кожна складена нами пісня відкривала істину про вічне милосердя Бога.

Сила в стражданнях

Коли вісімнадцятирічний Семмі увірував в Ісуса, його родина відвернулась від нього, бо сповідувала іншу релігію. Однак християнська община радісно прийняла його і допомогла здобути освіту. Пізніше один журнал опублікував його свідоцтво, через що вороже ставлення сім’ї до нього лише посилилось.

Прагнення

Коли я йшов уздовж стіни офісу, в якому працюю, то був здивований, побачивши гарну квітку, що росла в тріщині асфальту. Не дивлячись на відсутність сприятливих умов, рослина знайшла місце для себе, пустила коріння в сухій щілині та розквітла. Пізніше я помітив, що якраз над рослиною знаходився блок кондиціонера, з якого протягом дня капала вода. Хоча середовище було ворожим, квітка отримувала потрібну допомогу від води згори.

У Божій присутності

Одна жінка дуже хотіла помолитись. Схиливши коліна, вона обхопила руками стілець і зі сльозами сказала: “Мій дорогий Небесний Отче, сядь, будь ласка, на цей стілець. Нам з Тобою потрібно поговорити!” Потім, дивлячись на порожній стілець, почала молитись. Цим вона продемонструвала віру в присутність Господа. Вона уявляла, що Він сидить на стільці поруч, і вірила, що Він чує її прохання.

Не можна мовчати

Під час судового процесу очевидці стають свідками, а не просто сторонніми споглядачами. Вони вже є активними учасниками, від яких залежить рішення суду. Цей принцип стосується і нашого свідчення про Христа. Маємо бути активними учасниками у справі найбільшого значення – свідчення про смерть і воскресіння Ісуса.

Подяка за все

Через постійні відключення електроенергії наш район часто занурюється у темряву. Дуже важко терпіти таку незручність, коли неможливо користуватись дома найважливішими приладами.

Звільнись від тягаря

Один чоловік якось їхав сільською дорогою на вантажівці і побачив жінку, що несла величезну сумку. Він зупинився й запропонував підвезти її. Щиро подякувавши, жінка вилізла до кузова.