Наші автори

Переглянути усе
Cindy Hess Kasper

Сінді Хесс Каспер

Сінді Хесс Каспер вже понад 40 років несе служіння в “Хліб Наш Насущний” – в тому числі і в якості помічника редактора “Наша Щоденна Подорож”. Як досвідчена авторка, Сінді вже більше десяти років пише духовні статті для молоді. Вона є донькою Клер Хесс, головного редактора служіння “Хліб Наш Насущний” з великим стажем. Від нього вона спадкувала любов до співу і праці зі словами. Сінді та її чоловік Том мають трьох дорослих дітей і семеро онуків, спілкування з якими дарує їм велику насолоду.

Статті Сінді Хесс Каспер

В гармонії з Духом

Спостерігаючи, як настроювач працював з вишуканим роялем, я згадала, як колись цей інструмент неймовірно звучав, коли на ньому виконували “Варшавський концерт” і чудову мелодію гімну “Великий Боже!” Однак тепер інструмент потребував настроювання. Хоч одні ноти й видавали правильний тон, інші звучали пронизливо або фальшиво, утворюючи неприємне звучання. Настроювач рояля мав забезпечити приємне гармонійне звучання всіх нот, а не лише однаковість звуку кожної клавіші.

Радісні думки

У збірці інтерв’ю Білла Шапіро “Що ми зберігаємо” кожна людина розповідає про єдину річ, яка є настільки важливою і приносить таку радість, що вона ніколи б з нею не розлучилася.

Принеси, що маєш

“Суп із каменю” – це стара казка з багатьма версіями, що розповідає про голодного чоловіка, який приходить у село, але там ніхто не хоче поділитися з ним навіть крихтою їжі. Він наливає у горщик воду, кладе туди камінь і ставить це на вогонь. Заінтриговані селяни спостерігають, як він починає розмішувати свій “суп”. Зрештою один із них приносить дві картоплини, щоб додати їх до супу, інший – декілька морквин. Один чоловік додає цибулю, інший – жменю ячменю. Фермер ділиться молоком. У кінцевому підсумку “суп із каменю” перетворюється на смачну страву.

Свідома доброзичливість

Сідаючи в літак разом зі своїми дітьми, молода мати відчайдушно намагалася заспокоїти трирічну доньку, яка почала вередувати і плакати. Потім кричати почав її голодний чотиримісячний син.

Легко обплутаний

Багато років тому солдати, воюючи в задушливих джунглях, стикалися з серйозною проблемою. До їхніх тіл та споряджень раптово чіплялася повзуча колюча рослина, і вони потрапляли в пастку. Чим більше вони намагалися звільнитися, тим більше їх обплутувала рослина. Солдати назвали цю рослину лозою “зачекай хвилину”, бо, потрапивши в пастку і не в змозі рухатися далі, вони мали кликати інших членів команди: “Ей, зачекайте хвилину, я застряг!”

З’їж і повтори

Коли Керрі і Пол одружились, ніхто з них не вмів готувати. Якось ввечері Керрі вирішила приготувати спагеті, але зварила стільки, що подружжя наступного дня знову вечеряло ними. На третій день готувати вирішив Пол. Він подвоїв порцію макаронів і соусу, сподіваючись, що великої каструлі вистачить і на вихідні. Проте, коли подружжя сіло вечеряти, Керрі зізналася: “Мені вже набридло їсти спагеті”.

За межами сусідства

Влітку 2017 року ураган “Харві” забрав багато життів і спричинив значні руйнування на побережжі Мексиканської затоки в США. Люди зі всієї країни забезпечували потерпілих їжею, водою, одягом і притулком.

Сховатися від шуму

Кілька років тому президент одного коледжу запропонувала студентам приєднатися до її наміру зробити один “вечір відключення зв’язку”. Хоча студенти погодились, проте не з великим бажанням залишали свої телефони, йдучи на студентське богослужіння. Протягом години вони сиділи тихо на богослужінні, що складалося з музики та молитов. Потім один зі студенів описав цей досвід “як чудову можливість заспокоїтися… в місці, де можна відключитися від зайвого шуму”.

Кому належить слава

На початку 1960-х набули популярності незвичні картини Маргарет Кін, що зображували людей або тварин із великими сумними очима. Деякі вважали ці малюнки позбавленими смаку. Іншим вони подобались. Чоловік Маргарет почав робити на цьому бізнес, і пара досягла значного фінансового успіху. Але на малюнках не було підпису Маргарет − її чоловік видавав картини за свої. Жінка боялася публічно розповідати про цей обман до моменту розлучення. Щоб з’ясувати, хто справжній художник, Маргарет потрібно було розмалювати залу в суді.

Безпечне місце

Першим місцем моєї роботи був фаст-фуд ресторан. Якось в неділю ввечері один парубок довго вештався у ресторані, а потім запитав мене, коли я закінчую роботу. Мені стало не по собі. Через деякий час він замовив смажену картоплю, потім якийсь напій, щоб менеджер не мав приводу його вигнати. Хоча я жила відносно недалеко, проте мені було страшнувато йти самій додому через пустир. Опівночі я пішла до офісу, щоб зателефонувати додому. Мій тато, не вагаючись ані секунди, вискочив із теплого ліжка і за п’ять хвилин вже був біля мене, щоб відвести додому.