В один з останніх днів життя мого батька медсестра запитала мене, чи може вона його поголити. Лагідно проводячи лезом по його обличчю, Рейчел сказала: “Чоловікам похилого віку подобається щодня виглядати охайно”. Вона бачила потребу і вирішила практичним чином виявити доброту, гідність і повагу до іншого. Її ніжна турбота нагадала мені про мою подругу Джулію, яка й досі фарбує нігті старенькій матері, бо їй важливо, аби вона “мала гарний вигляд”.

У 9-му розділі книги Дії святих апостолів розповідається про ученицю на ім’я Сарна (Тавіту), яка виявляла доброту, шиючи одяг для бідних (вв. 36, 39). Коли вона померла, в її кімнаті зібралось багато друзів, які оплакували цю добру жінку, що любила допомагати іншим.

Однак історія Сарни на цьому не завершилась. Коли апостола Петра провели до місця, де лежало її тіло, він схилив коліна і помолився. Потім він звернувся до неї за ім’ям і промовив: “Тавіто, вставай!” (в. 40). Сталося диво. Тавіта відкрила очі і встала. Коли її друзі дізнались, що вона ожила, звістка про це швидко розійшлась по місту і “багато хто в Господа ввірували” (в. 42).

Як Сарна провела наступний день свого життя? Імовірно, як і багато попередніх днів – бачила потреби людей і задовольняла їх.