Я живу тепер у маленькому мексиканському містечку, де щоранку і щовечора можна почути вигуки: “Хліб! Хліб!” То чоловік розвозить велосипедом величезну корзину з різноманітними хлібними виробами (солодкими та солоними) для продажу. Раніше я жила у великому місті й звикла ходити за хлібом до пекарні, тому мені завжди приємно купувати свіжий хліб прямо біля порога своєї домівки.

Думки про звичайний хліб привели мене до розважань про задоволення духовного голоду. І я згадала слова Ісуса: “Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити” (Ів. 6:51).

Хтось сказав, що євангелізм – це коли один жебрак розповідає іншому, де він знайшов хліб. Багато хто з нас може сказати так: “Колись я був духовно голодним, духовно голодував через свої гріхи. Але потім я почув Добру Новину – хтось розказав мені, де можна знайти духовний хліб. І хліб цей – Ісус Христос. З тих пір моє життя змінилося!”

Тепер ми маємо привілей та обов’язок вказувати іншим на Хліб Життя. Ми можемо свідчити про цей Хліб своїм сусідам, колегам – свідчити в школі або місцях відпочинку. Можемо розповідати про Ісуса в приймальній кімнаті, в автобусі чи поїзді. Можемо нести іншим Добру Новину через дружні стосунки.

Ісус – Хліб Життя. Несіть усім цю добру новину!