Багато років тому сталося, що ми з другом рибалили на ставку, як раптово почався дощ. Ми спочатку сховались в осиковому гаю неподалік, але дощ не вщухав. Тоді ми вирішили закінчити риболовлю і побігли до своєї вантажівки. Та не встиг я відкрити двері, як кульова блискавка вдарила по деревах в гаю. Вона зірвала майже все листя і навіть кору. Залишились лише гілки, що диміли й ледь тліли. А потім настала тиша. Ми з другом були приголомшені. Нас охопив благоговійний страх.
В нашій долині в Айдахо часто спалахують блискавки й вибухають громи. І мені подобається, коли вирує стихія – хоча це й небезпечно. Це так захоплює – електричні розряди в атмосфері! Струс! Земля двигтить, і все тремтить. А потім настає тиша.
Я люблю громи й блискавки в першу чергу тому, що вони символізують Божий голос (Йов. 37:4). Бог промовляє силою Свого Слова – силою величезною, непереборною. “Голос Господній викрешує полум’я огняне… Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!” (Пс. 29:7, 11). Бог дає нам силу долати випробування, бути терплячими, ласкавими, спокійно сидіти або підводитись і йти, а інколи просто нічого не робити!
Нехай Божий мир завжди перебуватиме з вами!
