Інколи, коли я вночі кладу голову на подушку й молюсь, то уявляю, як прихиляюсь до Ісуса. Роблячи це, я завжди згадую, що Слово Боже каже нам про апостола Івана. Сам апостол описує, як він сидів біля Ісуса під час останньої вечері: “При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус” (Ів. 13:23).
Апостол Іван використовує фразу “якого любив Ісус”, щоб вказати на себе, не називаючи свого ймення. Він також зображає типову трапезу в Ізраїлі у першому столітті, коли столи були значно нижче за сучасні – на рівні колін. Тому поза “напівлежачи” була звичною для тих, хто збирались за столом. Отже Іван напівлежав біля Господа. І коли звернувся до Нього з питанням, то буквально “пригорнувся до лоня Ісусового” (Ів. 13:25).
Така близькість апостола Івана до Ісуса в той момент дає нам корисну ілюстрацію щодо нашого життя з Христом сьогодні. Ми не маємо можливості прихилитись до Ісуса фізично, але можемо віддавати Йому найважчі тягарі свого життя – якими б вони не були. Він сказав: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” (Мт. 11:28). Яке це щастя мати такого Спасителя, Якому можна завжди довіряти, Який являє Свою вірність за будь-яких обставин нашого життя! Чи ви “прихилились” сьогодні до Нього?
