Мені дуже подобається телепередача “Неймовірні перегони” . В цьому реаліті-шоу десять пар відправляють до чужої країни, де вони залучаються до перегонів – потягом, кабріолетом, велосипедом, пішки. Вони прямують від одного пункту до іншого, де мають отримувати інструкції для подолання наступних труднощів. Мета перегонів – дістатись кінцевої точки раніше за інших. Приз складає мільйон доларів.

Апостол Павло порівнював християнське життя з перегонами. Він визнавав, що ще не досяг фінішної смуги. “Браття, я себе не вважаю, що я досягнув, – писав він. – Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою” (Фил. 3:13-14). Апостол Павло не озирався і не дозволяв, щоб минуле гнітило його провиною. Водночас він не попускав собі ставати самовдоволеним через теперішні успіхи, але наполегливо йшов до мети: все більше й більше уподібнюватись Ісусу Христу.

Всі ми теж залучені до життєвих перегонів. Та незважаючи на всі свої успіхи й невдачі, давайте наполегливо йти до кінцевої, найважливішої мети: бути схожими на Господа Ісуса Христа. Ми женемось не заради земної нагороди, але найбажанішої нагороди вічного й радісного перебування з Господом Ісусом.