В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.
Аврам (якого пізніше було названо Авраам) та його племінник Лот мали багато отар і наметів, тому земля не могла прогодувати їх, коли вони кочували разом. Заради уникнення конфлікту, Аврам запропонував племіннику розділитись і шляхетно запропонував йому першому вибрати собі землю. Лот вибрав родючий край Йорданської долини, залишивши своєму дяді гіршу землю.
У цій ситуації Аврам не наполягав на своїх правах старшого, але ввірив свою долю Богу. “І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою… Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч” (Бут. 13:8-9). Вибір Лота зрештою призвів до жахливих наслідків для всієї його сім’ї (Бут. 19). Кожен раз, коли нам потрібно зробити вибір, ми маємо довіряти Отцю. Він завжди посилає нам те, чого ми потребуємо.