Нас було семеро. Ми прийшли подивитись музичне шоу в переповненому людьми парку і шукали вільну лавку. Але не встигли сісти, як між нами раптово опинилась одна жінка з двома хлопцями. Моя дружина зауважила їй, що наша сім’я хотіла б сидіти разом, але незнайомка лише буркнула у відповідь: “Дуже погано”. А потім сіла на нашу лавку разом з двома своїми супутниками.

Троє з нас змушені були сісти позаду. І тут моя дружина Сью помітила, що один із супутників нечемної незнайомки був людиною “з особливими потребами”. Ця жінка мала пильнувати його, тому й намагалась бути поруч з обома хлопцями. Наше роздратування відразу вляглося. “Уяви собі, як їй важко з ними тут, серед натовпу”, – сказала Сью. Так, ця жінка відповіла грубо, але ми мали відреагувати зі співчуттям.

Де б ми не були, завжди можна зустріти людей, що потребують співчуття. Можливо, наступні слова апостола Павла допоможуть нам подивитись іншими очима на людей, хто потребують ніжного дотику благодаті: “Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння” (Кол. 3:12). Це також означає, що маємо “терпіти один одного” (Кол. 3:13).

Співчутливо ставлячись до інших, ми цим вказуємо на Того, Хто вилив зі Свого серця на нас потоки ласки й співчуття.