Одного ранку в місті Перт (Австралія) Фіон Малхоланд не знайшов на стоянці свого автомобіля. Тоді він зрозумів, що порушив правила паркування, через що його машину забрав евакуатор. Це дуже засмутило Фіона (евакуація коштувала 600 доларів, плюс штраф). А ще потрібно було йти за машиною. Але він вирішив поводитись чемно з людиною, що евакуювала його автомобіль. Замість того щоб вилити на того робітника свої негативні почуття, він склав гумористичний віршик про цей інцидент, а потім прочитав його прямо на штрафному майданчику. Робітнику сподобався вірш. Отже, сварки не сталося – хоча вона й могла бути.

Книга Приповістей навчає: “Слава людині, що гнів покидає” (Пр. 20:3). Гнів виникає внаслідок незгоди, якихось розбіжностей. Ми або приховуємо гнів у собі (а всередині кипимо), або вибухаємо гнівом.

Бог дав нам вдосталь духовних ресурсів, щоб мирно співіснувати з іншими людьми. Його Слово запевняє нас, що цілком можливо, відчуваючи гнів, не виражати його через лють (Еф. 4:26). Дух Святий робить нас спроможними гасити перші іскри гніву, щоб ми не спалахували люттю і не казали своїм кривдникам те, за що потім пошкодуємо. Будемо брати приклад з нашого Господа (1 Петр. 2:23). Він завжди сповнений співчуття, ласки, любові (Пс. 86:15).