Одна старенька жінка, що мешкала в будинку для людей похилого віку, ні з ким не розмовляла й нічого ні у кого не просила. Здавалося, вона просто існує, сидячи і розгойдуючись у своєму кріслі. Її мало хто відвідував, тому одна молоденька нянечка частенько заходила до неї під час обідньої перерви. Замість того, щоб щось запитувати в неї, намагаючись залучити її до розмови, нянечка просто сідала на інше крісло-гойдалку і гойдалась разом із нею. А через декілька місяців ця старенька жінка сказала нянечці: “Дякую за те, що гойдаєтесь разом зі мною”. Вона була вдячна їй за компанію.
Перед тим, як повернутись на небо до Свого Отця, Ісус пообіцяв учням послати їм Утішителя. Він сказав, що не полишить їх самотніх, але пришле до них Святого Духа – щоб в них перебував (Ів. 14:17). Ця обітниця і сьогодні діє для віруючих в Ісуса. Христос обіцяв, що Сам Триєдиний Бог створить у наших серцях “оселю” для Себе (Ів. 14:23).
Господь – наш вірний і близький Супутник протягом усього життя. Він веде нас в часи найзапекліших борінь, прощає наші гріхи, чує кожну нашу молитву і підставляє Своє плече під кожний тягар, що ми неспроможні його нести.
Ми можемо радіти солодкій присутності Ісуса в любий час.
