Встановлена на півдні Ізраїлю копія скинії була лише спробою відтворити оригінал. Але вона все одно викликала почуття благоговіння. Копія скинії, побудована за реальними розмірами і з максимальним наближенням до всіх інструкцій її зведення, що записані у Книзі Вихід 25–27, − крім золота, звичайно, − і тепер приваблює туристів у пустелю Негев.
Коли екскурсовод завів нашу групу до “Святого Святих”, деякі з нас почувались невпевнено. Хіба це не те найсвятіше місце, куди дозволялось заходити лише первосвященику? Як туди може заходити будь-хто, коли йому заманеться?
Уявляю лише, що мали відчувати ізраїльтяни, коли наближались зі своїми жертовними тваринами до Скинії Заповіту. Адже розуміли, що входять у присутність Всемогутнього Бога. А ще напевно відчували сповнену внутрішнього тріпотіння цікавість: чи не скаже Бог їм що-небудь через Мойсея?
Сьогодні ти і я можемо сміливо входити у Божу присутність, твердо знаючи, що через жертву Ісуса Христа завіса, яка відділяла нас від Бога, − розірвана (Євр. 12:22-23). Ми можемо звертатися до Бога будь-коли і отримувати від Нього прямі відповіді через Його Слово. Маючи такий доступ до Господа, про який ізраїльтяни не могли навіть і мріяти, давайте завжди цінувати цей привілей − приходити до нашого Отця щодня як Його діти, без будь-яких перепон.