Слова лікаря були наче грім із неба. В неї рак. Час зупинився. Відразу подумала про свого чоловіка й дітей. Весь цей час вони ревно молились, сподіваючись на інший результат. “Що тепер буде з ними?” – подумала вона. Сльози текли з очей, коли вона тихо сказала: “Боже, це поза моїм контролем. Будь моєю силою, будь ласка”.
Що ми робимо, коли прогнози дуже невтішні і ситуація виходить з-під контролю? Де шукаємо допомоги, коли майбутнє здається безнадійним?
Пророк Авакум знаходився в ситуації, яку теж не міг контролювати. Його сповнювали страхи, що викликали справжній жах. Мав прийти суд Божий. І то буде справжня катастрофа (Ав. 3:16-17). Але серед цієї грізної перспективи прийдешнього хаосу Авакум вирішив жити вірою (Ав. 2:4) і радіти в Господі (Ав. 3:18). Його впевненість та віра основувались не на обставинах, можливостях чи ресурсах, але на величі та ласкавості Бога. Саме цілковита довіра Господу спонукала його сказати: “Бог Господь − моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!” (Ав. 3:19).
Коли нас спіткають важкі обставини – хвороби, сімейні проблеми, фінансові кризи, – ми також потребуємо покладатися лише на Бога й щиро довіряти Йому. Він завжди поруч із нами, що б не трапилось.
