“Нова людина”
Якось група віруючих підлітків відвідала будинок для людей похилого віку на Ямайці. Одна дівчина побачила у кутку кімнати чоловіка, що мав дуже сумний вигляд. Він не міг пересуватись.
По всі роди
Мої батьки одружились у 1933 році під час Великої депресії. Я і моя дружина народились у період Другої Світової війни, коли був бум на народження дітей. Наші чотири доньки, що народились у 70-ті та 80-ті роки, − то вже покоління “X” і “Y”. Різні покоління й різні часи! Не дивно, що ми маємо розбіжності в багатьох речах!
Великий привілей
Встановлена на півдні Ізраїлю копія скинії була лише спробою відтворити оригінал. Але вона все одно викликала почуття благоговіння. Копія скинії, побудована за реальними розмірами і з максимальним наближенням до всіх інструкцій її зведення, що записані у Книзі Вихід 25–27, − крім золота, звичайно, − і тепер приваблює туристів у пустелю Негев.
Прощені!
Мій друг Норм Кук полюбляв інколи чимось приємно дивувати свою сім’ю, коли повертався з роботи додому. Наприклад, заходячи в домівку, міг крикнути з ганку: “Ви прощені!” Це не тому, що хтось із членів сім’ї в чомусь провинився перед ним і потребував його прощення. Він просто хотів нагадати їм, що хоча вони, без сумніву, десь згрішили протягом дня, проте Божою ласкою мають цілковите прощення.
Вказівки щодо коментарів
Ласкаво просимо в коло друзів місії “Хліб Наш Насущний”!
Для загальної користі, будь ласка, ознайомтеся з наступними вказівками.
Залишайтеся в темі. Наша мета – заохотити до обговорення і спілкування. Тому коментарі наступного змісту публікуватися не будуть:
- Будь-які коментарі, що не пов'язані з темою блогу. Якщо ви хочете залишити коментар не по темі змісту блогу, то, будь ласка, зв'яжіться з нами.
- Некоректні коментарі.…
Приємна компанія
Одна старенька жінка, що мешкала в будинку для людей похилого віку, ні з ким не розмовляла й нічого ні у кого не просила. Здавалося, вона просто існує, сидячи і розгойдуючись у своєму кріслі. Її мало хто відвідував, тому одна молоденька нянечка частенько заходила до неї під час обідньої перерви. Замість того, щоб щось запитувати в неї, намагаючись залучити її до розмови, нянечка просто сідала на інше крісло-гойдалку і гойдалась разом із нею. А через декілька місяців ця старенька жінка сказала нянечці: “Дякую за те, що гойдаєтесь разом зі мною”. Вона була вдячна їй за компанію.
З вод великих
Я уважно дивилась на поверхню води, пильнуючи тих, хто купався у басейні. Я працювала рятівником, була моя зміна. Шість годин я стояла на варті й спостерігала за людьми. Якби я залишила свій пост або просто послабила свою увагу, це могло б призвести до трагічних наслідків для тих, хто купались. Якби хтось почав тонути через травму або погані навички тримання на воді, то мій обов’язок − витягти його з води у безпечне місце і надати допомогу.
Головне досягнення
Джон Бьорнс на протязі 40 років висвітлював світові події у видавництві “Нью-Йорк Таймс”. У своїй статті, написаній вже після виходу на пенсію у 2015 році, Бьорнс цитує слова свого близького друга й колеги, який, вмираючи від раку, сказав: “Ніколи не забувай: головне не те, як далеко ти забрався, а те, з чим ти повернувся назад”.
Мир Вам!!!
Навіть не знаю, з чого почати листа… Перш за все, з сердечної подяки Богу і вам! Від щирого серця дякую за вашу працю, увагу, терпіння й участь! Нехай Господь виповнить всі ваші потреби! Дякую за літературу, яку надсилаєте мені.
Тепер трохи про себе. Мене звуть Фененко Дмитро Володимирович. Я інвалід III групи, тимчасово не працюю. Книгу “Хліб Наш Насущний” отримую з 2007 року і дуже радий, що пізнав Господа, бо Він є помічником у моєму житті. Минуло 9 років, як Господь знайшов мене, загубленого, втраченого, потопаючого в гріхах блудного сина. Ісус подарував мені віру, життя вічне, порятунок і…
Побудування общини
“Община – це місце, де поряд обов’язково живуть ті, з ким би ти не хотів мати нічого спільного”, − говорив Генрі Ноуен. Ми часто оточуємо себе людьми, з якими охоче спілкуємося. Але це лише клуб, кліка, фракція, а не спільнота. Кожен може організувати клуб. Але потрібна благодать, спільне бачення й важка праця, щоб побудувати спільноту.
За кадром
Голлівудські музичні фільми були дуже популярні в 50-х і 60-х роках. Особливе враження справляли три актриси: Одрі Хепберн, Наталі Вуд і Дебора Керр. Величезну роль у їхній популярності відігравав спів, але актриси не співали. Їх роль озвучувала Марні Ніксон – жінка, чий внесок протягом багатьох років не визнавався взагалі. Вона завжди залишалася за кадром.
Мені справді страшно
“Мені справді страшно”. Ці зворушливі слова дівчинка-підліток написала у соціальній мережі Facebook своїм друзям, коли розказувала їм про свої проблеми зі здоров’ям. Вона чекала на госпіталізацію в лікарні, що знаходиться за три години їзди від дому. Їй потрібно пройти обстеження і вона з тривогою чекає, що скажуть лікарі про причину її серйозних проблем зі здоров’ям.
Зодягніться Христом!
У своїй книзі “Зодягнуті Богом” Лорен Віннер стверджує, що наш одяг може завуальовано посилати іншим сигнали щодо того, хто ми є. Те, що ми носимо, може вказувати на нашу кар’єру, місце проживання, соціальний статус, настрій. Подумайте зараз про футболку з якимось написом, про діловий костюм, уніформу, порвані джинси. Що цей одяг може сказати про людину? Лорен пише: “Ідея, що своїм одягом християни можуть передавати іншим якусь невербальну інформацію, – дуже цікава й приваблива!”
Громадяни Царства
Як поєднати земне й небесне громадянство, не йдучи на компроміс із сумлінням і біблійними принципами? Це питання хвилювало віруючих, починаючи з перших століть існування християнства. Брошура “Громадяни Царства” вказує на мудрість Божого Слова і допомагає зрозуміти, що в нашому житті має належати Богові, а що Він довірив уряду.
Дізнайтеся, як ви можете молитися за людей, які перебувають при владі, шанувати їх…
Для всього свій час
Під час нещодавнього польоту я спостерігала за однією матір’ю та її двома дітьми, що сиділи за кілька рядів попереду мене. Коли старший, дошкільник, задоволено грався сам по собі, мати уважно дивилась у вічі свого немовляти, посміхалась і ніжно цілувала його в щічку. Малюк дивився у відповідь великими здивованими очима. Я споглядала це з насолодою і деяким смутком, бо згадувала про своїх дітей у такому віці.