Якось я обідала зі своєю подругою, і вона поскаржилась, що їй вже вкрай набрид один із членів її сім’ї. Але вона довго не хотіла казати йому про ті його звички, що дуже дратували її. Коли ж спробувала сказати йому про це, то він відреагував лише саркастичними репліками, через що моя подруга спалахнула гнівом. Тепер вони об’явили один одному холодну війну: тріщина у сімейних відносинах лише збільшилась.

Я можу її зрозуміти, тому що сама інколи сповнююсь гнівом і йду на серйозні конфлікти з тими, кого вважаю неправими. Якщо моя подруга або хтось в сім’ї каже щось погане, грубе, то я зазвичай подавляю свої почуття до певного моменту. Але коли ця людина продовжує грубити або до неї приєднується ще хтось, тоді я вибухаю гнівом.

Мабуть, саме тому апостол Павло писав у Посланні до ефесян: “Сонце нехай не заходить у вашому гніві” (Еф. 4:26). Встановлення ліміту часу для вирішення проблем у стосунках дозволяє тримати гнів під контролем. Замість того, щоб чекати, коли всередині накипить і потім вибухне, можемо просити Бога, щоб навчив нас бути “правдомовними в любові” (Еф. 4:15). Маєте з кимось проблеми? Замість того, щоб тримати гнів у собі, спочатку принесіть його до Бога. Він може вгасити вогонь гніву силою Свого прощення й любові.