“А чому його шматок більший за мій?!” В дитинстві ми з братами часто змагались за більший шматок пирога, що нам його готувала й подавала мама. Одного разу наш татко став свідком таких дитячих пустощів. Він підняв брови, коли мама взяла його тарілку, посміхнувся їй і сказав: “Дай мені, будь ласка, шматок завбільшки з твоє серце”. Ми з братами споглядали серед приголомшливої тиші, як мама з усмішкою поклала йому найбільшу порцію.

Якщо ми фокусуємося на тому, що мають інші люди, це часто призводить до заздрощів. Проте Боже Слово підводить наші очі до речей незрівнянно важливіших за земні надбання. Псалміст пише: “Я сказав: «Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів»” (Пс. 118:57). Натхнений Святим Духом, автор цього Псалма передає істину, що ніщо не має такого значення, як близькі стосунки з Богом.

Чи може існувати якась краща “порція щастя” в житті, ніж присутність люблячого, вічного Творця? Ніщо на землі не зрівняється із Ним, і ніщо неспроможне забрати Його у нас. Людські жадання – то бездонна порожнеча. Ми можемо мати “усе” і водночас почуватись жалюгідними. Але коли Бог є джерелом нашого щастя, ми маємо справжнє задоволення. В душі кожної людини є вакуум, який може заповнити лише Бог. Тільки Він може дати той мир, якого жадає наше серце.