В одній дитячій книжці розповідається про бідного хлопчину, Варфоломія, в якого постійно з’являвся капелюх на голові. Коли він зняв капелюха, щоб привітати короля, такий же капелюх відразу виник знову. Це викликало гнів короля, який сприйняв це як неповагу до себе. Варфоломій продовжував знімати з голови капелюх за капелюхом, аж поки його не заарештували. Капелюхи продовжували з’являтись. Вони ставали все більш розкішними, прикрашеними дорогоцінними каміннями, пір’ям екзотичних птахів. П’ятисотий капелюх викликав у короля справжню заздрість. Він великодушно простив хлопцю і купив його капелюха за 500 золотих монет. Нарешті Варфоломій звільнився від капелюха і пішов додому, маючи вдосталь грошей для сім’ї.
Біблія розповідає про одну вдовицю, яка прийшла до пророка Єлисея з великою проблемою. Від неї вимагали продати власних дітей у рабство, щоб покрити борг (2 Цар. 4). Все, що в неї залишилось, – це глечик олії. Але Бог чудесним чином примножував олію, і жінка наповнила нею весь позичений порожній посуд. Потім вона продала олію і мала вдосталь грошей для сплати боргу і щоденних насущних потреб (2 Цар. 4:7).
Як Бог попіклувався про матеріальні проблеми вдовиці, так Він попіклувався і про моє спасіння. Ісус сплатив мій борг і подарував вічне життя − життя з подостатком, вічне!
