На Шеріл чекав сюрприз, коли вона під’їхала до наступного замовника піци. Вона думала, що то буде приватний будинок, але опинилась біля церкви. Шеріл зніяковіло внесла піцу у будівлю, де її зустрів пастор.

“Чи буде справедливим сказати, що Ваше життя нелегке?” – спитав її пастор. Шеріл погодилась, що так. Після цих слів пастор приніс дві тарілки, що були наповнені пожертвуваннями членів церкви. Взявши з них 750 доларів, пастор сунув гроші в сумку Шеріл в якості чайових! Дівчина не знала, що пастор зателефонував до піцерії і попросив керівника прислати працівника, який мав найгірше фінансове становище. Тепер вона могла оплатити свої рахунки.

Коли перші християни в Єрусалимі стикнулись із проблемою нужденності, інші церкви поспішили їм на допомогу. Македонські християни жертвували щедро, вважаючи це за привілей (2 Кор. 8:1-4). Апостол Павло посилався на їх щедрість як на приклад для коринтян. Коли ми виділяємо частину свого достатку для помочі нужденним, то цим відображаємо любов Ісуса, Який прийшов у цей світ, щоб допомогти нам у нашій духовній убогості (2 Кор. 8:9).

Шеріл того ж дня розповідала своїм клієнтам про ласкавість церкви і, наслідуючи приклад пастора, сама ділилась своїми чайовими. Щедрість створює ланцюгову реакцію. І цим прославляється Ім’я Христа.