Мерилін хворіла вже багато тижнів, тому чимало людей намагались підбадьорити її у цей важкий час. “Як я віддячу їм за всю цю доброту?” – хвилювалась вона. Потім якось вона прочитала слова із однієї молитовної карточки: “Молюсь, щоб інші навчились смиренню, яке дозволяє не лише служити іншим, але й приймати служіння від інших”. Мерилін раптово зрозуміла, що немає ніякої потреби “компенсувати” доброту добротою; потрібно лише бути вдячною, дозволяючи іншим відчувати радість служіння.

У Посланні до филип’ян апостол Павло висловлює вдячність тим, хто “брали участь в його горі” (Фил. 4:14). Проповідуючи й звіщаючи Євангелію людям, він фінансово залежав від своїх друзів. Павло розумів, що матеріальна підтримка цих людей є насправді способом продемонструвати свою любов до Бога. Це пахощі запашні, жертва приємна, Богові вгодна (Фил. 4:18).

Інколи буває непросто почуватися в ролі одержувача допомоги – особливо, якщо ви звикли бути першими серед тих, хто протягує руку допомоги іншим. Але виявляючи смирення, можемо у важкі часи дозволити Богу ніжно піклуватися про нас різноманітними способами.

Павло писав: “Бог нехай виповнить вашу всяку потребу” (Фил. 4:19). Це було дещо, чому його навчило життя, сповнене різними випробуваннями. Бог є вірний, і Його постачанню немає меж.