На нашому подвір’ї росте стара вишня. Вона тепер має такий вигляд, наче вмирає. Тому я покликав садівника. Оглянувши дерево, він об’явив, що воно “страждає від великого стресу” і потребує негайної уваги. “Чекай своєї черги”, – пробурмотіла дереву моя дружина Керолін і пішла геть від вишні. То був один із важких тижнів у її житті.

Це правда, у всіх нас бувають такі тижні, коли ми сповнені різними тривогами через своїх дітей, свій шлюб, бізнес, фінанси, здоров’я. Тим не менш, Ісус запевняє нас, що можемо мати мир, незважаючи на всі важкі обставини. Він сказав: “Мир Свій вам даю” (Ів. 14:27).

Дні земного служіння Ісуса теж були сповнені труднощів та небезпек. Його з усіх боків оточували вороги, Його не розуміла власна родина й друзі. Часто Він не мав де прихилити голову. Однак у поведінці Ісуса не було й натяку на тривогу або дратівливість. Він завжди мав внутрішній спокій і тиху незворушність. Господь дає нам Свій мир – тобто свободу від неспокою стосовно минулого, теперішнього й майбутнього. Цей мир Він Сам демонстрував. Це – Його мир.

За будь-яких обставин ми можемо звернутися в молитві до Ісуса. Там, в Його присутності, можемо розказати Йому про всі свої тривоги й страхи. І потім, як запевняє нас апостол Павло, Божий мир “берегтиме серця” наші та “думки у Христі Ісусі”.