Не так давно я разом зі своїм другом відвідав Емпайр-Стейт-Билдінґ (хмарочос висотою 381 м, має 102 поверхи). Черга виглядала зовсім невеличкою: починалася за квартал від будівлі і закінчувалася за рогом. Але коли ми зайшли всередину, то побачили, що черга була і у вестибюлі, продовжувалась на сходах, йшла до іншої кімнати. Кожен поворот показував нам ще нову дистанцію, яку потрібно було подолати.

Зазвичай у парках відпочинку, на атракціонах розподіляють натовп так, щоб черги не виглядали дуже довгими. Але розчарування може чекати на нас просто на останньому етапі.

Інколи розчарування у житті є набагато серйознішими. Роботу, на яку ми так сподівалися, не отримали; друзі, на яких надіялися, підвели; із романтичних стосунків, яких ми так прагнули, нічого не вийшло. Але коли наше серце розбите, Боже Слово нагадує нам істину про нашу надію в Ньому. Апостол Павло писав: “Утиски приносять терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (Рим. 5:3-5).

Коли ми довіряємо Богу, Він нагадує нам важливу істину про те, що нас люблять безумовно і що одного дня ми будемо з Ним, не дивлячись на всі ті перешкоди, з якими зустрічаємось.