У 2010 році одна сінгапурська газета опублікувала спеціальний доклад, що містив життєві уроки від восьми престарілих громадян. Стаття починалась наступними словами: “Хоча старість приносить чимало проблем для розуму й тіла, вона водночас може розширити можливості в інших сферах. В ній є велика скарбниця емоційних та соціальних знань; мова йде про ті якості, які вчені починають визначати як мудрість людей похилого віку”.

Проте Біблія розповідає нам про випадок, коли тільки-но коронований юнак не розумів цього. В 1 Царів 12:3 читаємо, що як тільки цар Соломон помер, “прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори”, і народ висловив перед новим царем своє прохання. Люди просили, щоб новий цар полегшив важку працю та зменшив податки, які наклав на них його батько. За це вони обіцяли вірно служити Рехав’аму.

Новий цар спочатку порадився зі “старшими”, але відхилив їхню мудру пораду на користь нерозсудливої поради тих, які “виросли разом із ним” (1 Цар. 12:6, 8). Замість полегшення життя народу, він тільки посилив їх тягар! Через нерозумну жорстокість цар втратив більшу частину царства.

Всі ми потребуємо порад від тих, хто має за собою роки досвіду – особливо від тих, хто ходить із Богом і уважно зважає на Його слова! Давайте помічати таких людей і виявляти готовність прислухатися до їхньої мудрості.