Розірвати кайдани
Відвідавши Кафедральний Собор Церкви Христа у Занзібарі, ми були глибоко зворушені. Собор розташований прямо на тому місці, де колись знаходився найбільший невільничий ринок Східної Африки. Проектувальники намагалися зробити так, аби будівля храму символічно демонструвала, як Євангеліє розриває кайдани рабства: це вже місце не злочинів та жахливих звірств, а нагадування про Божу ласку, уособленням якої є собор.
Ще раз поглянь на Ісуса!
Брат Джастіс був цілком відданий своїй сім’ї, дуже сумлінно виконував роботу поштового працівника і щонеділі виконував обов’язки служителя у нашій помісній церкві. Нещодавно я відвідав церкву свого дитинства. На кришці піаніно стояв той самий дзвіночок, яким брат Джастіс сповіщав, що час вивчення Біблії закінчився. Цей дзвіночок пройшов перевірку часом – як і спадщина брата Джастіса, хоча він вже давно з Господом на небесах.
Виробнича практика
Коли шкільний вчитель мого сина попросив мене бути вожатою у науковому таборі, я вагалась. Як я можу бути зразком для наслідування, якщо моє минуле сповнене прикрих помилок? Бог допоміг мені любити й виховувати мого сина, але що стосується служіння іншим, то тут у мене часто виникають сумніви.
Заклик мудрості
Відомий британський журналіст і критик Малколм Маґґерідж прийшов до віри в Христа, коли йому було вже 60 років. На своє 75-річчя він запропонував 25 проникливих думок про життя. Одна з них: “Я ніколи не бачив щасливих багачів, але майже не зустрічав бідних, які б не мріяли стати багачами”.
Віра вдови
Ах-пі починає свій день, коли на вулиці ще темно. Незабаром прокинуться й інші мешканці селища, щоб вирушити до каучукової плантації. Добування латексу є одним із головних джерел існування для людей, які живуть у китайському селі Хончуань. Щоб отримати максимальну кількість латексу, надрізи на каучукових деревах потрібно робити вдосвіта. Ах-пі приєднається до працівників на плантації, але спочатку проведе час із Богом.
Амнезія
В місті Карслбад (штат Каліфорнія) команда аварійно-рятувальної служби прибула на допомогу одній жінці з австралійським акцентом, яка не пам’ятала, хто вона така. Жінка не мала при собі жодних документів і страждала від амнезії, тому не могла повідомити ані своє ім’я, ані місце проживання. Знадобилася поміч лікарів і журналістів, щоб поліпшити її стан, знайти особисту інформацію і повернути до родини.
Місце очікування
“Хтось чекає, що клюне риба, хтось чекає вітру для повітряного змія. А хтось не дочекається суботи… Чогось чекати – кожного турбота”, – так писав д-р С’юс, автор багатьох дитячих книжок.