Наші автори

Переглянути усе
Arthur Jackson

Артур Джексон

Восени 2016 року, після двадцяти восьми років пастирського служіння в передмісті Чикаго, Артур і його дружина Ширлі переїхали в Канзас-Сіті, штат Канзас, де Артур народився і виріс. Окрім участі в служінні “Хліб Наш Насущний”, Артур є регіональним директором служіння PastorServe, яке піклується про пасторів, і директором мережі “Неополіс” (глобальне служіння по створенню нових церков, яка розташована в Чикаго).

Статті Артур Джексон

Дозріли для відновлення

Фотографії, розміщені моїм другом у соціальній мережі, були чудовими. На них красувався відреставрований Форд Мустанг 1965 року випуску: блискучий темно-синій корпус, блискучі хромовані диски, обтягнутий новою чорною оббивкою салон і двигун, відповідний всім іншим обновкам. У стрічці були фотографії цього автомобіля до реставрації: тьмяна, зношена, невиразна, жовта машина. Важко було уявити, що коли ця машина зійшла з конвеєра, вона також була привабливою. Час, експлуатація та інші фактори призвели до того, що вона “дозріла” для відновлення.

Занепокоєння і молитва

За три дні до вибуху бомби у своєму будинку в січні 1957 року доктор Мартін Лютер Кінг-молодший пережив досвід, який вплинув на все його життя. Після телефонного дзвінка з погрозами Кінг почав обмірковувати стратегію виходу з руху за громадянські права. Тоді з його вуст пролунала молитва: “Я відстоюю те, що вважаю правильним. Але тепер мені страшно. У мене нічого не залишилось. Я не можу впоратися з цим наодинці”. Після його молитви прийшло тихе запевнення. Кінг зазначив: “Майже одразу мої страхи почали зникати. Моя невпевненість зникла. Я був готовий до всього”.

Розкажіть про Божу доброту

Час свідчень – це частина наших церковних богослужінь, коли люди розповідають, як Бог діє в їхньому житті.

Одні двері для всіх

Правила в місцевому ресторані, де я працював, відповідали соціальній та расовій політиці кінця 1950-х – початку 1960-х років. Працівники на кухні – Мері, кухар, та мийники посуду, як я, – були чорношкірими, однак відвідувачі ресторану були білі. Чорношкірі клієнти могли замовляти їжу, але мусили забирати її через задні двері. Така політика лише посилювала нерівне ставлення до чорношкірих у ту епоху. Хоча багато чого й змінилося з того часу, нам все ще є куди зростати в ставленні один до одного, як до людей, створених за образом і подобою Божою.

Надзвичайна доброта

Працівник ресторану швидкого харчування Кевін Форд за двадцять сім років не пропустив жодної зміни. Після того як у мережі з’явилося відео, на якому він дякує ресторану за скромний подарунок, вручений йому на згадку про багаторічну працю, тисячі людей вирішили зробити йому справжній подарунок. “Це як мрія, що стала дійсністю”, – сказав Кевін, коли оголошений збір коштів всього за тиждень приніс йому 250 000 доларів.

Принижений, але не зламаний

У кінці богослужіння пастор запросив Латрис вийти на сцену. Коли їй запропонували привітати громаду, ніхто не був готовий до слів, які вона промовить. Вона переїхала з Кентуккі, де в грудні 2021 року спустошливі торнадо забрали життя сімох членів її родини. “Однак я й досі можу усміхатись, тому що зі мною Бог”, – сказала Латрис. Попри біль від випробування, її свідоцтво стало сильним підбадьоренням для тих, хто сам зазнавав труднощів.

Помий мене!

“Помий мене!” Хоча цих слів ніхто не написав на моїй машині, вони мали повне право на ній з’явитися. З цією думкою я подався на автомийку, як і інші водії, що бажають позбавити свої машини від плям солі, якою щедро посипали дороги після недавнього снігопаду. Черга була довга, просувалася повільно. Але очікування того варте. Я отримав чисту машину, і до того ж в якості компенсації за технічну затримку мені її вимили безкоштовно!

Повідомлення, труднощі і перемоги

Громадські хвилювання, можливі небезпеки та незручності не змогли утримати Джиммі від подорожі до однієї з найбідніших країн світу, куди він вирушив, щоб підтримати місцевих служителів. Потік текстових повідомлень, що постійно надходили до нашої групи, відображав труднощі, з якими він стикався. “Хлопці, активуйте молитовний ланцюг! Ми тут за дві години проїхали лише п’ятнадцять кілометрів. Машина постійно перегрівається”. Затримки призвели до того, що Джиммі прибув на місце лише опівночі. Люди, які зібралися послухати його проповідь, чекали п’ять годин. Через деякий час надійшло повідомлення зовсім в іншому тоні: “Дивовижно! Приголомшливе служіння! Близько десяти людей вирішили навернутися до Христа!”

Сміливість в ім’я Христа

У 155 році після Р. Х. служитель ранньої церкви Полікарп постав перед римським судом. Під загрозою спалення на багатті йому запропонували зректися Христа. Проте він відповів: “Уже вісімдесят шість років я служу Йому, і Він нічим мене не скривдив. Як же я можу хулити Царя мого, Який мене врятував?” Відповідь Полікарпа може нас надихнути, коли ми зіткнемося з випробуваннями через віру в Христа, нашого Царя.

Втомлені намети

“Намет стомився!” Це вислів мого друга Пола, пастора церкви в Найробі (Кенія). З 2015 року місцева громада збирається в споруді, що нагадує намет. Пол написав мені: “Наш намет зношений і під час дощу протікає”.

Біжучи до Ісуса

Під час подорожі до Парижа Бен та його друзі відвідали один із відомих музеїв. Хоча Бен і не вивчав мистецтво, він із захопленням розглядав картину Ежена Бурнанда “Учні Петро та Іван біжать до могили в день воскресіння”. Вирази облич Петра та Івана і жести їхніх рук говорять самі за себе, викликаючи в глядачів бажання опинитися на їхньому місці та відчути їхні особливі емоції.

Якщо нам важко

Багато років тому подруга розповіла мені, як вона боялась перетнути вулицю, через яку проходило декілька інших доріг. “Я ніколи не бачила нічого подібного; правила перетину вулиці, яким мене навчили, здавалися неефективними. Я була настільки налякана, що просто стала на розі вулиці, дочекалась автобуса і попросила водія допомогти мені переїхати на інший бік. Минуло багато часу, перш ніж я навчилася успішно перетинати вулицю в ролі пішохода, а згодом – у ролі водія”.

Милість для всіх

Одним із наслідків пандемії Covid-19 було пришвартування круїзних кораблів і перебування пасажирів на карантині. Видання “The Wall Street Journal” опублікувало статтю, яка містила інтерв’ю з туристами. Коментуючи, як карантин надав більше можливостей для спілкування, один пасажир пожартував, що його дружина, яка має чудову пам’ять, згадала кожний його прогріх, і їй здавалось, що вона ще не все згадала!

Благословенне каяття

Слово “РОЗБИТИЙ”, яке гордовито виднілося на номерних знаках Греді, цілком відповідало його життю. Будучи азартним гравцем, перелюбником та обманщиком, він став розбитим, банкрутом і далеким від Бога. Втім усе змінилося одного вечора, коли в готельному номері він відчув поклик Божого Духа. Греді сказав своїй дружині: “Мені здається, що я врятований!” Того вечора він сповідав свої гріхи і прийшов до Господа Ісуса за прощенням. Наступні тридцять років чоловік, який не думав, що доживе до сорока років, жив і служив Богу, ставши віруючим в Ісуса Христа. Змінилися і його номерні знаки – з “РОЗБИТОГО” на “РОЗКАЯНОГО”.

Порятунок із глибини

У серпні 2021 року в місті Вейверлі, штат Теннессі, пройшли сильні зливи, які більше ніж втричі перевищили прогнозовані показники опадів. Унаслідок сильного шторму загинуло двадцять людей і було зруйновано сотні будинків. Якби не співчуття та майстерність пілота гелікоптера Джоела Бойєрса, людські втрати були б ще більшими.