Благословіння через зламаність
Його спина згорблена, він ходить з палицею, але шість десятиліть духовного пастирства свідчать про те, що він покладається на Бога – на джерело своєї сили. У 1993 році в пастора Вільяма Барбера виявили хворобу, яка призводить до зрощення хребців. У не надто делікатній формі йому сказали: “Вільяме, тобі, мабуть, доведеться знайти інше заняття, бо церква не захоче, аби людина з інвалідністю була їхнім пастором”. Але Барбер подолав цей образливий коментар. Бог не тільки використав його як пастора. Він також став потужним, шанованим голосом на підтримку знехтуваних та маргіналізованих людей.
Духовна зброя
Новий друг пастора Бейлі поділився з ним історією пережитого насильства та залежності. Хоча юнак був християнином, але через те, що в ранньому віці він зазнав сексуального насильства та був залежним від порнографії, його мучила проблема, яка, здавалося, була більшою, ніж він сам. У відчаї він звернувся за допомогою.
Використовуй мене!
Колись Джеймса Морріса називали “неосвіченим мирянином з гарячим серцем”, однак Бог використав його, аби привести Огастеса Топладі до рятівної віри в Ісуса Христа. Топладі, автор відомого християнського гімну “Благодатна Скеля ця”, так описував почуту ним проповідь Морріса: “Дивно, що я… наблизився до Бога… серед невеликої групи віруючих, які зібралися в сараї, і через служіння того, хто ледве міг вимовити власне ім’я. Безумовно, це діло рук Господніх, і воно дивовижне”.
Проблеми і віра
Під час вивчення Біблії суботнім ранком один батько був спантеличений тим, що його улюблена, втім норовлива донька повернулася до міста, і через її поведінку йому було некомфортно перебувати з нею у своєму домі. Інша учасниця цієї малої групи з вивчення Біблії почувалася не дуже добре, оскільки фізичні наслідки тривалої хвороби і старіння давалися взнаки. Численні візити до лікарів не принесли жодного результату. Жінка була зневірена. За Божим задумом, саме 5-й розділ Євангелія від Марка був тим уривком, який вони вивчали того дня. І після завершення біблійного вивчення вони нарешті відчули надію та радість.
Тріумф віри
Під час планового медичного огляду в чотирирічного Келвіна було виявлено на тілі декілька плям. Йому зробили укол, а місце ін’єкції заклеїли пластиром. Вдома, коли прийшов час знімати невелику клейку плівку, хлопець злякано заскиглив. Прагнучи заспокоїти сина, батько сказав Келвіну: “Ти ж знаєш, що я ніколи не зроблю тобі нічого поганого”. Батько хотів, аби довіра сина до нього була більшою за страх зняти пластир.
Бог – мій помічник
Мій друг Рейлі наближається до свого 85-го дня народження! Ще з моменту нашої першої розмови понад 35 років тому він для мене завжди був джерелом натхнення. Коли він нещодавно розповів, що після виходу на пенсію завершив рукопис книги і розпочав ще одну ініціативу в служінні, я був заінтригований, однак не здивований.
Життєвий вибір
У розкладі пастора Даміана було заплановано відвідування двох людей, які перебували при смерті, але вирішили рухатись двома різними життєвими шляхами. В одній лікарні лежала жінка, яку любила вся її родина. Її самовіддане громадське служіння припало до душі багатьом. Віруючі в Ісуса зібралися навколо неї, і поклоніння, молитва та надія наповнили кімнату. В іншій лікарні помирав родич члена церкви пастора Даміана. Закам’яніле серце цього чоловіка призвело до важкого життя, а його родина жила в розпачі від його поганих рішень та вчинків. Різниця в атмосфері, яка панувала навколо кожного з цих двох, відображала разючу відмінність їхніх способів життя.
Добро ради Бога
Хоча Патрік зазвичай не носив із собою гроші, цього разу, перед тим як вийти з дому, він вирішив покласти в кишеню п’ятидоларову купюру. Вже під час обідньої перерви в школі, де він працював, Патрік зрозумів, що Бог підготував його до задоволення нагальної потреби. Посеред галасу в їдальні він почув такі слова: “Скотті [дитині, яка потребувала допомоги] необхідно покласти 5 доларів на його рахунок, аби він міг харчуватися до кінця тижня”. Уявіть, які емоції сповнили Патріка, коли він віддав свої гроші, щоб допомогти Скотті!
Дозріли для відновлення
Фотографії, розміщені моїм другом у соціальній мережі, були чудовими. На них красувався відреставрований Форд Мустанг 1965 року випуску: блискучий темно-синій корпус, блискучі хромовані диски, обтягнутий новою чорною оббивкою салон і двигун, відповідний всім іншим обновкам. У стрічці були фотографії цього автомобіля до реставрації: тьмяна, зношена, невиразна, жовта машина. Важко було уявити, що коли ця машина зійшла з конвеєра, вона також була привабливою. Час, експлуатація та інші фактори призвели до того, що вона “дозріла” для відновлення.
Занепокоєння і молитва
За три дні до вибуху бомби у своєму будинку в січні 1957 року доктор Мартін Лютер Кінг-молодший пережив досвід, який вплинув на все його життя. Після телефонного дзвінка з погрозами Кінг почав обмірковувати стратегію виходу з руху за громадянські права. Тоді з його вуст пролунала молитва: “Я відстоюю те, що вважаю правильним. Але тепер мені страшно. У мене нічого не залишилось. Я не можу впоратися з цим наодинці”. Після його молитви прийшло тихе запевнення. Кінг зазначив: “Майже одразу мої страхи почали зникати. Моя невпевненість зникла. Я був готовий до всього”.
Розкажіть про Божу доброту
Час свідчень – це частина наших церковних богослужінь, коли люди розповідають, як Бог діє в їхньому житті.
Одні двері для всіх
Правила в місцевому ресторані, де я працював, відповідали соціальній та расовій політиці кінця 1950-х – початку 1960-х років. Працівники на кухні – Мері, кухар, та мийники посуду, як я, – були чорношкірими, однак відвідувачі ресторану були білі. Чорношкірі клієнти могли замовляти їжу, але мусили забирати її через задні двері. Така політика лише посилювала нерівне ставлення до чорношкірих у ту епоху. Хоча багато чого й змінилося з того часу, нам все ще є куди зростати в ставленні один до одного, як до людей, створених за образом і подобою Божою.
Надзвичайна доброта
Працівник ресторану швидкого харчування Кевін Форд за двадцять сім років не пропустив жодної зміни. Після того як у мережі з’явилося відео, на якому він дякує ресторану за скромний подарунок, вручений йому на згадку про багаторічну працю, тисячі людей вирішили зробити йому справжній подарунок. “Це як мрія, що стала дійсністю”, – сказав Кевін, коли оголошений збір коштів всього за тиждень приніс йому 250 000 доларів.
Принижений, але не зламаний
У кінці богослужіння пастор запросив Латрис вийти на сцену. Коли їй запропонували привітати громаду, ніхто не був готовий до слів, які вона промовить. Вона переїхала з Кентуккі, де в грудні 2021 року спустошливі торнадо забрали життя сімох членів її родини. “Однак я й досі можу усміхатись, тому що зі мною Бог”, – сказала Латрис. Попри біль від випробування, її свідоцтво стало сильним підбадьоренням для тих, хто сам зазнавав труднощів.
Помий мене!
“Помий мене!” Хоча цих слів ніхто не написав на моїй машині, вони мали повне право на ній з’явитися. З цією думкою я подався на автомийку, як і інші водії, що бажають позбавити свої машини від плям солі, якою щедро посипали дороги після недавнього снігопаду. Черга була довга, просувалася повільно. Але очікування того варте. Я отримав чисту машину, і до того ж в якості компенсації за технічну затримку мені її вимили безкоштовно!